Сайт "Географія в Україні"

Сектор геоінформаційних технологій та геомоніторингу, ХНУ ім. Каразіна

Щодо проекту Порядку ведення державного обліку, реєстрації та проведення експертизи топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх результатів
 

1 липня 2013 року Державне агентство земельних ресурсів оприлюднило на своєму сайті проект Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення державного обліку, реєстрації та проведення експертизи топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх результатів» (далі просто «Порядок»). Щоб завантажити документ перейдіть за цим посиланням: http://land.gov.ua/zakonotvorcha-diialnist/getpdf/567.html?view=normativeact.

Розробники документу визначають його метою «забезпечення впровадження нормативно-правових та організаційних засад ведення державного обліку та реєстрації топографо-геодезичних і картографічних робіт, проведення експертизи результатів топографо-геодезичної і картографічної діяльності під час проведення робіт загальнодержавного призначення, уникнення дублювання робіт, підвищення ефективності використання топографо-геодезичної і картографічної інформації, забезпечення захисту держави та споживачів від неякісної топографо-геодезичної і картографічної інформації та продукції» (див. пункт 2 пояснювальної записки до документу). Мета - зрозуміла, а от спосіб її досягнення з огляду на сам текст Порядку - не дуже.
 

Спочатку зупинимось на тому, чого в запропонованому Порядку не вистачає.

 
1. В проекті Порядку відсутні будь-які положення, які б визначали за чий рахунок здійснюються дії по проведенню експертизи та реєстрації робіт і їх результатів.

Можна зазначити, що проведення ретельної перевірки результатів ряду робіт - це досить дороге задоволення. А з урахуванням того, що для проведення експертизи має залучатися комісія з 5-7 осіб (пункт 3.7 Порядку), яка в свою чергу має право залучати інших спеціалістів та наукових працівників у необмеженій кількості (пункт 3.10 Порядку), можна зробити висновок, що це коштуватиме зовсім недешево. І тут відразу постає питання, хто має оплачувати проведення експертизи?

Цікаво, що у пояснювальній записці (пункт 4) розробники стверджують, що прийняття документу не потребуватиме додаткових витрат з бюджету. І як можна визначити обсяг бюджетних коштів, які можуть бути потрібні для проведення невідомої наперед кількості обов'язкових та добровільних експертиз. Визначити порядок оплати пізніше наказом Держземагенства - неможливо, бо в статті 7 Закону «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» говориться, що: визначення порядку ведення державного обліку, реєстрації та проведення експертизи топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх результатів – це компетенція виключно Кабінету Міністрів.

То як розробники документу планують вирішувати питання з фінансуванням відповідних робіт по проведенню реєстрації і особливо експертизи?

2. В проекті Порядку відсутнє визначення термінів, в які результати робіт, що підлягають обов’язковій реєстрації чи експертизі мають бути направлені відповідно на реєстрацію чи експертизу.

В документі ми бачимо лише визначення термінів для подачі на реєстрацію відомостей про виконані аерозйомочні роботи (пункт 2.7 Порядку).

З огляду на текст Порядку, можна зробити висновок, що замовники експертизи самі визначають, коли їм слід, наприклад, подавати результати робіт на експертизу. Тобто: спочатку роботу можна здати замовнику і отримати оплату, використати її результати для виконання інших робіт, а вже потім, колись через декілька років, подавати на експертизу?

Постає питання: так яким же чином буде досягатися мета документу щодо «забезпечення захисту держави та споживачів від неякісної топографо-геодезичної і картографічної інформації та продукції»? І який сенс має тоді пункт 3.18 Порядку – просто констатація факту?

3. В проекті Порядку відсутнє чітке визначення вимог щодо складу матеріалів, що подаються для проведення експертизи та реєстрації. Так в документі є наступні положення:

«Для проведення експертизи замовник подає оригінали топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх результати» (пункт 3.4 Положення).

«Замовник експертизи зобов’язаний:
- подавати необхідні топографо-геодезичні і картографічні роботи та їх результати для проведення експертизи» (пункт 3.5 Положення).

Але який обсяг матеріалів буде достатнім для перевірки експертною комісією, наприклад, карти новітньої тектоніки, туристичної карти, атласу автомобільних доріг (абзац 14 пункту 1.4 Порядку)?

Можна б було розраховувати, що відповідний склад матеріалів, достатніх для проведення експертизи, вже визначено якимось іншим документом. Але знову згадаємо, що згідно абзацу 6 статті 7 та абзацу 2 статті 24 Закону «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», визначення порядку геодезичного нагляду є виключно компетенцією Кабінету Міністрів, а експертиза – один зі способів геодезичного нагляду. І відповідно в документі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів має встановлюватися склад матеріалів, що необхідно подавати на експертизу.

Тепер зупинимось на інших питаннях, які в Порядку нібито освітлені, але викликають багато запитань.
 

4 . Порядок визначає, що існує обов’язкова, вибіркова та добровільна форма проведення експертизи (пункт 3.12). Обов’язковій експертизі підлягають топографо-геодезичні і картографічні роботи та їх результати загальнодержавного та спеціального призначення, визначені статтями 11 та 13 Закону України «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність». Не будемо перелічувати всі види робіт, визначені цими статтям – ви можете переглянути їх на сайті за цим посиланням.

Постає тільки питання, а які види робіт ще існують крім зазначених у цих двох статтях Закону? Будь-які роботи в сфері геодезії та картографії можна завжди до одного з пунктів цих двох статей. Навіть самі екзотичні види робіт, як наприклад, складання карти захворювань, карти мов світу і т.п. може легко бути віднесена до, скажемо, «створення тематичних карт, планів і атласів спеціального призначення в графічній, цифровій та іншій формах, видання таких карт, планів і атласів» (абзац 5 статті 13 Закону). При цьому в Законі не має розмежування за галузями діяльності, типами замовників чи належністю коштів для спеціальних видів робіт. Тобто всі інші роботи, якось пов’язані зі створенням топографічних чи тематичних карт будь-якої тематики, геоінформаційних систем, геодезичні роботи в будівництві та наукові дослідження з цього приводу, крім загальнодержавних є роботами спеціального призначення.

Так які роботи не підлягають обов’язковій експертизі в Держземагенстві?

5. З огляду на попередній пункт виникає питання до порядку формування експертної комісії і компетенції її членів.

Перше, що викликає подив, це те що вимоги до осіб, які здійснюватимуть експертизу нижчі ніж вимоги до виконавців робіт. Так від виконавців вимагають, щоб вони були сертифіковані, а от для того щоб увійти до складу експертної комісії - це не потрібно (пункт 3.8 Порядку)!

Друге, згідно з пунктом 3.9 Порядку, виконавець експертизи – тобто експертна комісія, має право залучати до проведення експертизи висококваліфікованих спеціалістів і наукових співробітників. А які критерії визначення, що залучені додаткові спеціалісти є достатньо кваліфікованими? В документі взагалі відсутні критерії відповідності для таких осіб. Як, до речі, і визначення кількості – таких осіб.

6. Існує ще пару запитань до частини Порядку, присвяченій експертній комісії.

По-перше, як можна зрозуміти наступне положення Порядку:

«Виконавець експертизи має право:
- брати участь у проведенні експертизи або відмовлятися від участі в ній, якщо це не пов’язано з виконанням його службових обов’язків» (абзац 6 пункту 3.10).

Виконавець експертизи - експертна комісія з 5-7 чоловік (пункт 3.7). Тобто як це: експертна комісія відмовляється від участі у проведенні експертизи, через те що це не пов’язано з її посадовими обов’язками?
 

По-друге, що означає наступне право:

«Виконавець експертизи має право:
- не допускати розголошення інформації, яка міститься у матеріалах та висновках експертизи» (абзац 4 пункту 3.10).

В другому абзаці пункту 3.9 визначено як обов’язок «створювати умови, які б забезпечували виконання вимог щодо конфіденційності проведення експертизи».

Так забезпечення конфіденційності це обов’язок чи право виконавця? Чи може мова йде, що не можна розголошувати як експертизу проводили, а от надані матеріали та висновки - як то заманеться виконавцю?

7. Не зрозумілим є пункт 3.21 Порядку:

«Позитивний висновок експертизи є дійсним протягом строку дії об’єкта експертизи, але не більше трьох років.

Якщо у встановлений строк дії експертизи не розпочато реалізацію заходів, передбачених об’єктом експертизи, то він підлягає повторній експертизі»

Зрозуміло, як цю вимогу можна застосувати, коли мова йде про експертизу проекту виконання якихось там робіт. А, як слід це тлумачити, якщо на експертизу направлялися результати робіт? Кожні три роки повторно проводити експертизу колись виданої карти? Повторно проводити експертизу робіт по створенню геодезичної мережі, якщо три роки ніхто не користувався її пунктами?

8. І останнє. Кожен хто перетинається по роботі з контролюючими державними органами, завжди задається питанням, які способи відстояти свої права я маю, якщо щодо мене буде винесено несправедливе рішення (навіть лише на мій суб’єктивний погляд).

Цікавим є спосіб захисту своїх інтересів замовниками експертизи, передбачений у Порядку. Якщо Ви маєте претензії до результатів роботи експертної комісії та іі висновку, призначеної Держземагенством, то маєте право звернутися з заявою до Держземагенсмтва (пункт 3.22). Там у місячний строк її розглянуть (пункт 3.23) якимось нікому не відомим способом. І можуть навіть винести рішення на Вашу користь – тобто результати висновку скасують (пункт 3.24).

Залишимо поза увагою, що з документу так і залишається невідомим, хто саме розглядатиме заяву з претензією на необ’єктивність чи не професіональність експертної комісії. Залишимо поза увагою, що перевірку якості проведення експертизи виконуватиме власне той самий орган, який її і проводив, а процедура такої перевірки буде відома тільки самим перевіряючим.

Уявимо, що ваша претензія визнана обґрунтованою і висновок експертизи скасовано. Залишається останнє питання, що тепер робити вам? Звертатись за новою експертизою до тієї ж експертної комісії? Знову чекати 20 діб щоб, можливо, знову домагатися лише скасування отриманого висновку?

Наш висновок: досить важко назвати оприлюднений документ "Порядком".

Без вичерпного переліку, що саме підлягає обов’язковій експертизі та реєстрації, без чіткого алгоритму подачі документів та опису їх достатнього складу, без зрозумілих визначень порядку формування, складу, прав та обов’язків експертної комісії, порядку оскарження складу комісії, її дій та висновків, без алгоритму імплементації рішень, без визначення відповідальності всіх учасників процесу експертизи та реєстрації, цей документ ніколи не вирішить поставленої перед ним мети.
 

Ми сподіваємося на ваші відгуки.
 

Кас'янов Олег та Слободян Віра
      Підготовлено 08.07.2013

Обговорити (форум на geography.in.ua)

Запрошуємо

ГІС-Форум-2018
 
м. Харків
14-16 березня
2018 р.