GeoGuide
    GeoGuide
    GeoGuide
 
Новини | Довідники | Законодавство | Конференції | Каталоги | Публікації | Про сайт
Всі розділи: Топографо-геодезична діяльність Землевпорядкування та кадастр  
     
 
Партнери

Сайт "Географія в Україні"
Сайт "Географія в Україні"

Сектор геоінформаційних технологій та геомоніторингу, ХНУ ім. Каразіна
Сектор геоінформаційних технологій та геомоніторингу, ХНУ ім. Каразіна

 

 
Нормативно-правові акти в сфері землеустрою та кадастру

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про плату за землю
 

В редакції від 27 квітня 2010 року

    Цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

 

Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 
    Стаття 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

    грошова оцінка - капіталізований рентний доход із земельної ділянки;

    податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками;

    ставка податку - законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки;

    оренда - засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою;

    землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей;

    землі житлової та громадської забудови - земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

 
    Стаття 2. Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

    Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

    Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

    За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

 
    (Статтю 3 було виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 р.)

 
    Стаття 4. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

    Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

 
    Стаття 5. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

    Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

     

Розділ 2
ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 
    Стаття 6. Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

    для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

    для багаторічних насаджень - 0,03.

    За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою цієї статті.

    (Згідно з Законом N 2154-VI від 27.04.2010 р. у 2010 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2010 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6)

     

Розділ 3
ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

 
    Стаття 7. Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

    (Згідно з Законом N 2154-VI від 27.04.2010 р. у 2010 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2010 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною першою статті 7)

    Ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:

Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис.осіб) Ставка податку (гривень за 1 кв. метр) Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення
  до 0,2 0,075  
  від 0,2 до 1 0,105  
  від 1 до 3 0,135  
  від 3 до 10 0,15  
  від 10 до 20 0,24  
  від 20 до 50 0,375 1,2
  від 50 до 100 0,45 1,4
  від 100 до 250 0,525 1,6
  від 250 до 500 0,6 2,0
  від 500 до 1000 0,75 2,5
  від 1000 і більше 1,05 3,0

    (Згідно з Законом N 2154-VI від 27.04.2010 р. у 2010 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, збільшені в 3,2 раза)

    У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

    У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку, встановлених частиною другою цієї статті, застосовуються коефіцієнти:

    на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0;

    на Південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;

    на Західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;

    на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2,0;

    у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" віднесені до категорії гірських;

    на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.

    Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.

    Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

    Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.

    Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного податку, встановленого частинами першою та другою цієї статті.

    При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, розташованими на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого частинами першою та другою цієї статті:

    міжнародного значення - 7,5;

    загальнодержавного значення - 3,75;

    місцевого значення - 1,5.

    Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі.

    Встановлені частиною другою цієї статті ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

    Податок за земельні ділянки, надані підприємствам, установам і організаціям для спорудження об'єктів містобудування, справляється у розмірі, визначеному частиною десятою цієї статті, у разі:

    перевищення строку, встановленого для будівництва об'єкта містобудування при наданні земельної ділянки або визначеного умовами проведення земельних торгів;

    перевищення строку, встановленого для завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва, визначеного умовами приватизації.

     

Розділ 4
ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ'ЯЗКУ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, А ТАКОЖ ЗА ЗЕМЛІ ПРИРОДООХОРОННОГО, ОЗДОРОВЧОГО, РЕКРЕАЦІЙНОГО, ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗА ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО І ВОДНОГО ФОНДІВ (ЗА МЕЖАМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ)

 
    Стаття 8. Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

    У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

    Податок за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту, військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, справляється у розмірі 0,02 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, крім земель військових сільськогосподарських підприємств, з яких земельний податок справляється згідно із статтею 6 цього Закону.

    У разі використання залізничним транспортом, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, крім Збройними Силами України та Державною прикордонною службою України, земель не за цільовим призначенням, податок справляється у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

 
    Стаття 9. Податок за земельні ділянки, надані в тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, справляється у розмірі 50 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

 
    Стаття 10. Податок за земельні ділянки, надані на землях лісового фонду, за винятком земель, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та частині другій цієї статті, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.

    Податок за земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

 
    Стаття 11. Податок за земельні ділянки, надані на землях водного фонду, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

 
Структура документу
 

Розділ 1
Загальні положення

Розділ 2
Плата за землю сільськогоспо-дарського призначення

Розділ 3
Плата за землю населених пунктів

Розділ 4
Плата за землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, а також за землі природоохоронного, оздо-ровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та за землі лісового і водного фондів (за межами населених пунктів)

Розділ 5
Пільги щодо плати за землю

Розділ 6
Обчислення і строки сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки дер-жавної і комунальної власності, використання коштів від плати за землю

Розділ 7
Грошова оцінка землі

Розділ 8
Відповідальність платників і контроль за додержанням Закону України "Про плату за землю"

Розділ 9
Порядок вирішення спорів

Розділ 10
Міжнародні договори

Прикінцеві положення

 

Інші документи
 

Земельний Кодекс України
 
Закон України "Про землеустрій"
 
Закон України "Про оренду землі"
 
Всі документи ...

 
  Сторінка:  1  2   Повернутися до переліку документів
Оголошення

Запрошуємо
ГІС-Форум "Освіта. Наука. Виробництво" - 2015
ГІС-Форум-2018
 
м. Харків
14-16 березня
2018 р.

 
 
GeoGuide на Фейсбуці  GeoGuide у ВК
Новини | Публікації | Довідники | Законодавство | Конференції | Каталоги | Про сайт
GeoGuide, 2009-2018, info@geoguide.com.ua