Нормативно-правові акти в сфері геодезії та картографії

Основні положення
створення та оновлення топографічних карт масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000

 
    4. ЗМІСТ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ

    На топографічних картах, з відповідною масштабу карти точністю та генералізацією зображуються:

    - математичні елементи;

    - пункти геодезичної основи;

    - гідрографія та гідротехнічні споруди;

    - населені пункти;

    - промислові, сільськогосподарські та соціально-культурні об'єкти;

    - дороги та дорожні споруди;

    - рельєф;

    - рослинний покрив та ґрунти;

    - кордони та межі;

    - відомості про схилення магнітної стрілки.

    Крім того, на карти масштабів 1:500000 і 1:1000000 наносять ізогони, точки і райони аномалій магнітного схилення (аеронавігаційні дані), морські шляхи, полярні кола і тропіки.

    На карті масштабу 1:200000 окремим кольором виділяються характеристики найважливіших об'єктів і розміщується довідка про місцевість, відпрацьована за відповідною програмою.

    Зображення на картах об'єктів місцевості у необхідних випадках супроводжуються підписами їхніх власних назв, пояснювальними підписами та підписами якісних і кількісних характеристик.

 
    4.1. МАТЕМАТИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ КАРТ

    4.1.1. До математичних елементів, які зображуються на топографічних картах, належать рамка аркуша, картографічна та прямокутна (кілометрова) сітки або виходи їхніх ліній по рамках.

 
    4.1.2. Картографічна сітка на топографічних картах масштабів 1:10000-1:200000 зображується лініями паралелей та меридіанів, які є сторонами внутрішньої рамки карти та виходами по рамках ліній меридіанів і паралелей, кратних одній мінуті. На карті масштабу 1:200000, крім того, за внутрішньою рамкою даються виходи ліній паралелей по широті через 10' і меридіанів по довготі через 15' з відповідною оцифровкою. Мінутні відрізки по рамках карт масштабів 1:10000-1:100000 діляться на 10-секундні відрізки, а на здвоєних та зчетверених аркушах карт мінутні відрізки по довготі діляться відповідно на 20 - і 30 секундні відрізки.

    Картографічна сітка на топографічних картах масштабів 1:500000 та 1:1000000 проводиться всередині аркушів з частотою відповідно 30' та 1° по довготі і 20' та 1° по широті. На зчетверених аркушах карти масштабу 1:500000 та аркушах карти масштабу 1:1000000, розташованих на північ (у Південній півкулі - на південь) від паралелі 64°, лінії картографічної сітки по довготі проводяться з частотою відповідно 1 і 2°. Лінії паралелей і меридіанів, що є внутрішніми рамками карти, діляться на 5-мінутні відрізки, а на аркушах карти масштабу 1:1000000, розташованих на північ (у Південній півкулі - на південь) від паралелі 64°, лінії паралелей діляться на 10-мінутні відрізки.

 
    4.1.3. Оцифровка картографічної сітки на топографічних картах усього масштабного ряду наноситься біля її виходів по рамках карти. Крім того, на аркушах карт масштабів 1:50000-1:200000 наноситься перетин середніх паралелі та меридіана і вказується їхня оцифровка в градусах і мінутах, а на аркушах карт масштабів 1:500000 та 1:1000000 картографічна сітка оцифровується всередині карти.

 
    4.1.4. Прямокутна (кілометрова) сітка наноситься і оцифровується на топографічних картах масштабів 1:10000-1:200000. Лінії сітки проводяться на картах масштабів 1:10000 і 1:25000 відповідно через 10 і 4 см, а на картах масштабів 1:50000, 1:100000, 1:200000 - через 2 см.
Оцифровка перетинів ліній прямокутної сітки всередині аркуша карти дається в дев'яти найбільш вільних та рівномірно розміщених місцях, крім карт масштабу 1:10000, де вона не дається, та карти масштабу 1:25000, на яких оцифровка дається у 4-х місцях, у найближчому до північнозахідного кута перетину - повністю, у решті випадків - двома останніми цифрами.

 
    4.1.5. На картах масштабів 1:500000 та 1:1000000 по їхніх рамках даються і оцифровується виходи ліній прямокутної сітки через 2 см.

 
    4.1.6. На рамках аркушів карт масштабів 1:25000 - 1:200000 наносяться і оцифровуються виходи ліній прямокутної сітки суміжних західної або східної зон, якщо карти розташовані від граничних меридіанів шестиградусних зон на захід і на схід у межах:

    1° - на аркушах карт між широтами 0-28°;

    2° - на аркушах карт між широтами 28-76°;

    3° - на аркушах карт між широтами 76-84°.

    На картах масштабу 1:10000 виходи прямокутної сітки суміжних зон даються лише на аркушах карт, що межують з граничним меридіаном.

 
    4.2. ГЕОДЕЗИЧНІ ПУНКТИ

    4.2.1. На топографічні карти масштабів 1:10000-1:100000 наносять пункти державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, точки зйомочної мережі, закріплені на місцевості центрами, а також репери та марки державної висотної мережі (за винятком стінних та тимчасових).

    На топографічні карти масштабів 1:200000-1:500000 наносять лише пункти державної геодезичної мережі 1, 2, 3 і 4 класів, при цьому на карти масштабу 1:500000 - лише при картографуванні малообжитих районів.

 
    4.2.2. На топографічні карти усіх масштабів наносять не більше 10 геодезичних пунктів на 1 дм 2 карти. При цьому в першу чергу наносяться геодезичні пункти вищих класів, а також пункти, які зображені на картах дрібніших масштабів. Репери та марки, що розташовані вздовж нівелірного ходу частіше ніж через 3 - 4 см (у масштабі карти), наносять вибірково.

 
    4.2.3. Умовні знаки пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення та точок зйомочної мережі супроводжуються підписами позначок висот верхніх центрів, а умовні знаки нівелірних реперів та марок - підписом позначки висоти головки репера або центра марки.
На картах масштабів 1:500000 (на обжиті райони) і 1:1000000 геодезичні пункти, пункти нівелювання і точки зйомочної мережі зображуються умовними знаками позначок висот, якщо вони необхідні для характеристики рельєфу.

 
    4.2.4. Значення висот геодезичних пунктів, точок зйомочної мережі та пунктів нівелювання підписуються на картах масштабів 1:10000-1:100000 з точністю до 0,1 м, а на картах масштабів 1:200000 - 1:1000000 - до 1 м, при цьому десяті частки метра не враховуються.

 
    4.3. ГІДРОГРАФІЯ ТА ГІДРОТЕХНІЧНІ СПОРУДИ

    4.3.1. На топографічних картах зображуються:

    - берегова лінія та акваторія морів, озер, водосховищ та інших водойм, припливно-відпливні
смуги, берегові обмілини та мілини й острови;

    - річки, канали, струмки та канави;

    - природні та штучні джерела (в тому числі мінеральні й гарячі), колодязі, споруди для збирання та зберігання води;

    - шлюзи, греблі, гідровузли, поромні переправи, перевози, броди, набережні, дамби та берегові вали, водопроводи, дюкери на лініях водоводів, акведуки;

    - водосховища на стадії будівництва, площі розливів річок і ділянок, які затоплюються в період дощів та повеней;

    - морські та річкові порти, пристані, якірні стоянки, морські пороми і канали, моли та причали, морські та річкові навігаційні знаки, об'єкти, що характеризують акваторію і прибережну смугу морів та найбільших озер (скелі, камені, рифи, небезпечні береги, банки, хвилеломи і буни, знаки, що вказують напрямок морських течій);

    - рельєф дна морів, великих озер, водосховищ, судноплавних річок;

    - інші об'єкти гідрографії та гідротехнічні споруди, що знаходяться на території, яка картографується.

 
    4.3.2. При зображенні елементів гідрографії та гідротехнічних споруд необхідно із врахуванням генералізації, що визначається масштабом карти та особливостями території картографування, достовірно та наочно відображувати:

    - берегову лінію морів, озер, водосховищ, типи берегів, форми озер та островів, а також характерні особливості узбережжя та прибережжя;

    - системи водотоків та водойм, відносну густоту річкової мережі, зрошувальних та осушувальних систем, щільність розташування озер та островів, ступінь та характер звивистості річок;

    - водні рубежі та їхні характеристики (в кожній річковій системі - головну річку, притоки різного значення і витоки великих річок), характер гирла річок, берегів і річкових заплав (притоки, рукави, стариці), їхня прохідність (заболоченість, характер ґрунту, рослинність);

    - судноплавність річок та каналів з чітким позначенням єдиних судноплавних систем;

    - колодязі та джерела (особливо з прісною водою) в засушливих та пустельних районах, а також характеристики до них, як до джерел водопостачання (крім карт масштабу 1:1000000);

    - гідротехнічні споруди та переправи (греблі, дамби, шлюзи, поромні переправи, перевози і т. ін.), а на картах масштабів 1:10000 - 1:200000 ще й характеристики до них.

 
    4.3.3. Зображена на картах берегова лінія моря повинна відповідати лінії урізу води при найбільш високому її рівні під час припливу, а в разі відсутності припливу - при найбільш високому її рівні під час прибою.

    Берегова лінія озер та ставків, а також річок, що зображується із збереженням їхньої дійсної ширини в масштабі карти, повинна відповідати лінії рівня води в меженний період (тобто рівень води в сезон найбільш низького її стояння), а берегова лінія великих водосховищ - лінії нормального підпірного рівня.

 
    4.3.4. Річки та струмки наносять:

    - на картах масштабів 1:10000-1:25000 - всі, незалежно від їх довжини;

    - на картах масштабів 1:50000-1:200000 - як правило, довжиною в масштабі карти 1 см та більше;

    - на картах масштабів 1:500000-1:1000000 - як правило, довжиною 1,5 см та більше в масштабі карти.

 
    4.3.5. Річки та струмки (постійні та пересихаючі), канали та канави в залежності від ширини водотоку в масштабі карти зображуються однією або двома лініями.

 
    4.3.6. Озера та інші природні й штучні водойми наносяться на картах масштабів 1:10000-1:100000 площею в масштабі карти 1 мм2 і більше, а масштабів 1:200000-1:1000000 - площею в масштабі карти 2 мм2 і більше. Водойми менших розмірів показують у випадках, коли вони характеризують особливості території, що картографується, є орієнтирами або мають інше важливе значення.

 
    4.3.7. Острови на морях, озерах, водосховищах та річках показують на картах масштабів 1:10000-1:100000, як правило, всі, а масштабів 1:200000-1:1000000 - площею в масштабі карти 0,5 мм2 і більше. В залежності від характеру території, що картографується, на карти масштабів 1:200000-1:1000000 можуть бути нанесені острови меншого розміру. Острови, що розташовані окремо, віддалік від берегів, показують, як правило всі, незалежно від їхньої величини.

 
    4.3.8. Позначки рівнів (урізів) води річок, каналів, озер, водосховищ, ставків та інших водойм
підписуються на картах масштабів 1:10000-1:100000 з точністю до 0,1 м. Урізи води на картах масштабів 1:200000-1:1000000 підписуються з точністю до цілого метра.

    Підписи урізів води при зображенні річок розміщуються через 10-15 см, як правило, біля злиття річок, у гирлах, поблизу великих населених пунктів та в інших характерних місцях. Позначки урізів води озер, водосховищ, ставків та інших водойм підписуються, якщо площа цих об'єктів складає в масштабі карти 1 см і більше.

    Позначки урізів води відкритих морів та океанів на картах не підписуються.

 
    4.3.9. Значення урізів води Чорного та Азовського морів становить 0,3 м.

 
    4.3.10. Рельєф дна морів, великих озер, водосховищ, судноплавних річок (останні лише на
картах масштабів 1:10000-1:100000 при їх ширині в масштабі карти 1,5 см і більше) зображується ізобатами з позначеннями глибин.

    Ізобати проводять:

    - на картах масштабів 1:10000-1:100000 за шкалою: 2, 5, 10, 20, 50 і 100 м;

    - на карті масштабу 1:200000 за шкалою: 2, 5, 10, 20, 50, 100, 150, 200, 300, 400, 500, 700, 1 000 і далі через 1 000 м;

    - на карті масштабу 1:500000 за шкалою: 10, 20, 50, 100, 150, 200, 300, 400, 500, 700, 1 000 і далі через 1 000 м;

    - на карті масштабу 1:1000000 за шкалою: 50, 100, 150, 200, 300, 400, 500, 700, 1 000 і далі через 1 000 м.

 
    4.3.11. Позначки глибин даються в такій кількості на 1 дм 2 площі карти:

    - на картах масштабів 1:10000-1:100000: 5-15 позначок (при глибині до 5 м позначки глибин підписуються з тією точністю, з якою вони підписані на морських картах, а при більших глибинах з точністю до цілого метра);

    - на картах масштабу 1:200000 при глибинах до 20 м - 10-15 позначок, глибше 20 м - 5-10 позначок;

    - на карті масштабу 1:500000: у прибережній смузі - 10-15, на решті площі акваторії - 5...8 позначок;

    - на карті масштабу 1:1000000: у прибережній смузі - 5...10, на решті площі акваторії - 2...5 позначок;

    На картах масштабів 1:200000-1:1000000 всі позначки підписуються з точністю до цілого метра.

    На зображенні акваторії озер та водосховищ позначки глибин підписуються при їх площі 10 см 2 і більше, а рельєф дна зображується ізобатами при площі 20 см 2 і більше.

    При наявності матеріалів топографічної зйомки дна морів, озер, водосховищ та великих річок на картах масштабів 1:10000-1:100000 рельєф дна зображується горизонталями і позначками висот, приведеними до прийнятого вихідного рівня. При цьому переріз рельєфу на аркушах карт шельфу встановлюється в технічному проекті або в технічних умовах замовника.

 
    4.4. НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ

    4.4.1. Населені пункти зображують на топографічних картах з поділом їх за типами, за кількістю жителів та за політико-адміністративним значенням.

 
    4.4.2. На топографічних картах відображуються такі типи населених пунктів:

    - міста;

    - селища та прирівняні до них поселення;

    - села та прирівняні до них поселення, в тому числі й ті, які офіційно не віднесені до селищ, а також окремі двори.

 
    4.4.3. За кількістю жителів населені пункти зображуються на картах з поділом на:

    - міста з кількістю жителів:

   - 1 000 000 і більше;
   - від 500 000 до 1 000 000;
   - від 100 000 до 500 000;
   - від 50 000 до 100 000;
   - від 10 000 до 50 000;
   - до 10 000.

    - селища та прирівняні до них поселення з кількістю жителів:

   - понад 10 000;
   - від 5 000 до 10 000;
   - від 1 000 до 5 000;
   - до 1 000.

    - села і прирівняні до них поселення з кількістю жителів:

   - понад 3 000;
   - від 1 000 до 3 000;
   - від 500 до 1 000;
   - від 100 до 500;
   - до 100;
   - окремі двори.

    Поділ населених пунктів за типами поселення та за кількістю жителів, прийнятий на картах великих масштабів, може узагальнюватися при відображенні їх на картах дрібніших масштабів.

 
    4.4.4. Політико-адміністративне значення населених пунктів відображується на картах виділенням столиць держав, адміністративних центрів та населених пунктів, у яких розташовані органи державної влади чи місцевого самоврядування.

 
    4.4.5. Типи населених пунктів, їх градація за чисельністю населення і політико-адміністративним значенням відображуються на картах формою рисунка та розміром шрифтів, які застосовуються для підписів їхніх власних назв згідно з таблицями умовних знаків.

 
    4.4.6. При зображенні населених пунктів необхідно з врахуванням ступеня генералізації, що
визначається масштабом карти, правильно відображати:

    - розташування населених пунктів у відповідності до їхнього положення на місцевості, а на картах масштабів 1:500000-1:1000000 - відносну густоту їх розташування з виділенням найважливіших;

    - тип населених пунктів, їх політико-адміністративне значення та належність до відповідної градації за кількістю жителів;

    - структуру населених пунктів (характер планування та забудови з чітким виділенням магістральних і головних вулиць та проїздів, будівель і споруд, які є орієнтирами);

    - зовнішній контур населених пунктів та підходи до них, форму кварталів та їх орієнтацію, а також відносну щільність забудови у кварталах.

 
    4.4.7. На картах масштабів 1:10000-1:50000 зображуються всі населені пункти, що є на місцевості; в густонаселених районах з великою кількістю окремих дворів частина дворів на карті 1:50000 не показується.

    На картах масштабів 1:100000 та 1:200000 показуються, як правило, всі населені пункти, що зображені на вихідних картографічних матеріалах. Як виняток, під час картографування густонаселених районів частину дрібних сіл та прирівняних до них поселень (з кількістю жителів менше 100) дозволяється показувати без підписів, а на карті масштабу 1:200000 - не показувати зовсім.

    На картах масштабів 1:500000 та 1:1000000 навантаження зображеннями населених пунктів визначається залежно від характеру району, густоти розташування населених пунктів на місцевості, їхньої величини, значимості й типу.

    Приблизні норми навантаження карт зображеннями населених пунктів наведені в табл. 5.

    Таблиця 5

    Максимальне навантаження карт зображеннями населених пунктів (до 140 на 1 дм2) застосовують при картографуванні густонаселених районів із середніми (від 500 до 1 000 жителів) і малими (менше 500 жителів) населеними пунктами.

    Для відображення малообжитих районів (лісових, гірських, пустельних) на картах масштабу 1:10000-1:100000 наносяться, як правило, всі житлові й нежитлові будівлі, а на картах масштабів 1:200000-1:1000000 - всі житлові, окремо розташовані будівлі, а також нежитлові будівлі (літники, зимівники і т. ін.), якщо вони можуть бути орієнтирами.

 
    4.4.8. На картах масштабів 1:10000-1:50000 міста, селища, села та прирівняні до них поселення з квартальною та рядовою забудовою зображуються з детальним відображенням характеру планування і забудови.

    Великі міста (з населенням понад 50 000 жителів) зображуються на карті 1:50000 із збереженням детального планування, але з узагальненим відображенням щільної внутрішньоквартальної забудови та нанесенням всередині кварталів визначних будівель і споруд.

    На картах масштабів 1:100000 та 1:200000 великі міста, а також малі міста (з населенням до 50 000 жителів) та селища зображують із збереженням характеру планування, але з узагальненим відображенням щільної внутрішньоквартальної забудови та нанесенням всередині кварталів тільки визначних будівель та споруд, а села з квартальною та рядовою забудовою зображуються з виділенням всередині кварталів забудованих ділянок (рядів).

    На картах масштабів 1:500000-1:1000000 населені пункти зображуються із збереженням зовнішнього контуру, але з узагальненим відображенням характеру планування та щільної внутрішньоквартальної забудови, а населені пункти, площа яких не виражається в масштабі карти, зображуються позамасштабними знаками (пунсонами).

    Населені пункти з розосередженою дачною та безсистемною забудовою на картах всього масштабного ряду відображуються умовними знаками окремих будівель та дворів.

 
    4.5. ПРОМИСЛОВІ, СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ТА СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ОБ'ЄКТИ

    4.5.1. Залежно від масштабу на топографічні карти наносять такі промислові, сільськогосподарські та соціально-культурні об'єкти:

    - заводи, фабрики, електростанції всіх типів, електричні підстанції;

    - аеродроми, гідроаеродроми, посадочні площадки; ділянки доріг, які обладнані для посадки літаків;

    - нафтові та газові промисли, нафтові та газові вишки та свердловини, виходи нафти, нафтові басейни та ями, виходи шахтних стовбурів та штолень, шахти, рудники та копальні, місця добування корисних копалин відкритим способом (кар'єри); торфорозробки, соляні розробки, терикони, відвали порід;

    - наземні та підземні нафтопроводи, газопроводи та інші трубопроводи, дюкери на лініях трубопроводів;

    - склади пального, газгольдери, бензоколонки та заправні станції;

    - лінії електропередач, лінії зв'язку, підводні та підземні кабелі;

    - радіостанції та телевізійні центри, телефонні станції, телевізійні башти, телевізійні, радіо- та радіорелейні щогли, телеграфні та радіотелеграфні установи та їх відділення, метеорологічні станції;

    - елеватори, лісопилки, млини, вітряки, вітряні двигуни, капітальні споруди баштового типу (водонапірні, силосні башти і т. ін.), градирні, вишки легкого типу (спостережні, прожекторні і т. ін.);

    - господарські будівлі та майстерні сільськогосподарських і лісогосподарських організацій;

    - школи, лікарні, санаторії, стадіони, меморіали, пам'ятники, скульптурні фігури, братські могили, цвинтарі, культові будівлі та споруди і т. ін.;

    - заклади лісогосподарських та дорожньо-експлуатаційних організацій, будинки лісників, рибні промисли, павільйони, овочесховища, оранжереї, теплиці, парники, пасіки, скотомогильники, загони для худоби, старовинні історичні стіни та різні загорожі (кам'яні, цегляні стіни, металеві огорожі, дерев'яні паркани і т. ін.);

    - інші промислові, сільськогосподарські та соціально-культурні об'єкти, що знаходяться на території, яка картографується.

 
    4.5.2. На карти масштабів 1:10000 та 1:25000 зазначені промислові, сільськогосподарські та соціально-культурні об'єкти наносяться всі, а на картах масштабів 1:50000 - 1:100000 деякі другорядні об'єкти всередині населених пунктів можуть не показуватися.

 
    4.5.3. На карти масштабу 1:200000 промислові, сільськогосподарські та соціально-культурні об'єкти, розташовані поза населеними пунктами чи на околицях, як правило, наносяться вибірково.

    Всередині населених пунктів наносять найбільші промислові підприємства, електростанції, радіота телевізійні щогли, церкви, капітальні споруди баштового типу тощо, які різко виділяються серед навколишніх об'єктів за формою та розмірами, якщо їх позначення не заважатимуть відображенню особливостей планування та зовнішніх обрисів населених пунктів. Найбільш детально зображуються об'єкти, розташовані вздовж залізниць та автомобільних шляхів.

 
    4.5.4. На картах 1:500000 та 1:1000000 показують тільки найбільш значні промислові та соціально-культурні об'єкти залежно від їх важливості в економічному та воєнному значенні, а також від значення їх як орієнтирів або перешкод при аеронавігації.

    Найбільші та найважливіші заводи і фабрики, рудники та копальні, електростанції, лінії електропередач (ЛЕП), а також радіо- і телевізійні щогли, церкви, споруди баштового типу наносяться на карти масштабу 1:500000 при розташуванні їх за межами населених пунктів, а на карти масштабу 1:1000000 ці об'єкти наносяться тільки при картографуванні малонаселених, рідконаселених та малообжитих районів.

    Магістральні нафто- та газопроводи (наземні та підземні), підводні кабелі міжнародного значення, а також кабелі, що з'єднують материки та острови, наносять усі.

    Знаки аеродромів і гідроаеродромів, а на карті масштабу 1:500000 і знаки посадочних площадок, розміщуються на картах з найбільшим наближенням до дійсного розташування цих об'єктів на місцевості.

    Церкви, костьоли, кірхи, мечеті та інші культові споруди, а також братські могили та пам'ятники наносяться на карти масштабу 1:500000 вибірково, а на карти масштабу 1:1000000 тільки в тих районах, де відсутні населені пункти та інші чіткі орієнтири, а густота середньонаселених районах - тільки у випадку історичного значення цих об'єктів.

 
    4.5.5. На картах масштабів 1:10000-1:1000000 зображення заводських, фабричних та інших
труб, заводів та фабрик з трубами, радіо- та телевізійних щогл, споруд баштового типу, висотних споруд, териконів та інших об'єктів заввишки 50 м і більше, розташованих у населених пунктах та поза ними (на карті масштабу 1:1000000 тільки поза населеними пунктами), супроводжуються підписами висот цих об'єктів у метрах. За наявності великої кількості таких споруд показуються найвищі.

 
    4.6. ДОРОГИ ТА ДОРОЖНІ СПОРУДИ

    4.6.1. Залежно від масштабу на топографічних картах зображують такі дороги та дорожні
споруди:

    - залізниці всіх типів;

    - монорейкові та підвісні дороги, фунікулери, трамвайні лінії та наземні ділянки ліній метрополітену;

    - автомагістралі (автостради), автодороги з удосконаленим покриттям, автодороги з покриттям,
автодороги без покриття та автодороги з дерев'яним покриттям;

    - ґрунтові (путівці), польові та лісові дороги, зимові дороги;

    - пішохідні та інші стежки;

    - залізничні вокзали та станції, входи на станції метрополітену, роз'їзди, платформи, пункти зупинок та обгону, вантажно-розвантажувальні площадки;

    - депо, блок-пости та шляхові пости, пости при залізничних переїздах з охороною, поворотні круги, станційні колії, тупики, перехідні містки та підземні переходи, світлофори, семафори;

    - тунелі, галереї, шахтні стовбури на тунелях, мости і шляхопроводи, естакади, насипи та виїмки;
- транспортні розв'язки, з'їзди з доріг, труби, пішохідні мости, стоянки автотранспорту на автодорогах, легкі придорожні споруди (павільйони, навіси);

    - гірські перевали, огорожі та обсадки вздовж доріг, кілометрові знаки та номери автодоріг;

    - інші дорожні споруди.

 
    4.6.2. При зображенні на топографічних картах дорожньої мережі та дорожніх споруд необхідно з врахуванням масштабу карти зображувати:

    - густоту та якісну характеристику дорожньої мережі;

    - місцезнаходження, клас, стан та конфігурацію кожної дороги, що показується на карті;

    - перетини доріг, транспортні розв'язки, з'їзди, підходи доріг до населених пунктів, переправи,
перевали та місця, де об'їзди ускладнені;

    - дорожні споруди з їхніми характеристиками;

    - ділянки доріг з великими ухилами та малими радіусами повороту (тільки на картах масштабів 1:10000-1:200000).

 
    4.6.3. Залізниці наносять на карти з поділом їх:

    - за шириною колії: ширококолійні (1435 мм і більше) та вузькоколійні (до 1435 мм);

    - за видом тяги: електрифіковані та не електрифіковані;

    - за кількістю колій: одноколійні, двоколійні і т. д.;

    - за станом: діючі, недіючі (законсервовані), в стані будівництва, розібрані.

    При картографуванні територій, де основні залізниці мають колію шириною менше ніж 1435 мм, ширококолійними зображуються залізниці з шириною колії 1 000 мм і більше.

 
    4.6.4. Ширококолійні залізниці (в т.ч. ділянки ліній метрополітену, що проходять по поверхні) і монорейкові залізниці наносяться на карти масштабів 1:10000-1:100000 всі. На картах масштабів 1:200000-1:1000000 при зображенні територій з густою мережею залізниць виключаються деякі під'їзні шляхи та тупики, окремі короткі за довжиною ділянки, що йдуть до другорядних об'єктів.

    Вузькоколійні залізниці на картах масштабів 1:10000 та 1:25000 наносяться всі, а на картах масштабів 1:50000 та 1:100000 у промислових районах - вибірково в місцях, де вони утворюють густу мережу. На картах масштабів 1:200000-1:1000000 вузькоколійні залізниці, як правило, наносяться при довжині в масштабі карти понад 2 см.

    Підвісні дороги, трамвайні лінії та фунікулери наносяться на картах масштабів 1:10000 та 1:25000 всі, а масштабів 1:50000-1:200000 - тільки ті, що проходять поза населеними пунктами при довжині в масштабі карти підвісних доріг та фунікулерів 1 см і трамвайних ліній 2 см та більше, а на картах масштабів 1:500000 та 1:1000000 їх зовсім не показують.

 
    4.6.5. Автомагістралі, автодороги з удосконаленим покриттям, автодороги з покриттям на карти масштабів 1:10000-1:100000 наносять всі. На карти масштабів 1:200000-1:1000000 наносяться всі автомагістралі та автодороги з удосконаленим покриттям, а автодороги з покриттям у районах з густою мережею доріг - вибірково.

    При зображенні автомобільних доріг всіх типів крім технічних характеристик даються номери доріг.

    Дороги нижчих класів (автодороги без покриття, ґрунтові (путівці), польові та лісові дороги), а також пішохідні та інші стежки наносяться вибірково в залежності від масштабу карти, характеру території картографування та густоти дорожньої мережі. Пішохідні та інші стежки на карти масштабів 1:10000 - 1:200000 наносяться лише при зображенні територій, де вони є основними шляхами сполучення або в тих випадках, коли вони є єдиними шляхами підходу до населених пунктів та інших важливих об'єктів.

 
    4.6.6. На картах всього масштабного ряду виділяються автомагістралі та дороги з покриттям, що будуються, а на картах масштабів 1:10000-1:200000, крім цього, показуються автодороги без покриття, що будуються.