|
ВСТУП
1. Класифікатор топографічної інформації
призначений для використання в автоматизованих системах обробки
топографічної інформації і служить для формалізованого представлення
даних про елементи і об'єкти місцевості, які відображаються на топографічних
картах масштабів 1:10000 -1:1000000.
2. За змістом Класифікатор являє собою систематизоване
зведення кодових позначень елементів і об'єктів місцевості, а також
ознак, які характеризують ці об'єкти при відображенні відомостей
про місцевість на топографічних картах.
3. Топографічна інформація, яка включена
до Класифікатора, розділена на дві пов'язані між собою частини:
інформація безпосередньо про елементи,
об'єкти місцевості, яка вміщує відомості про основні ознаки і
постійні властивості, однозначно визначає об'єкт у загальній системі
класифікації;
інформація про змінні властивості, які
характеризують об'єкт і його відношення до інших об'єктів.
В основу побудови Класифікатора
покладено ієрархічний метод класифікації інформації першого типу
і фасетний метод класифікації інформації другого типу.
3.1. Вся інформація першого типу на вищому
ступені ієрархії розділена на вісім класів за елементами змісту
топографічних карт. Розвинення кожного класу в глибину і ширину
неоднакова і залежить від ступеня взаємозв'язку об'єктів і вибраних
ознак класифікації.
На нижчому ступені класифікації
кожного елемента змісту знаходиться сукупність однотипних елементарних
об'єктів карти, які є мінімальною величиною /одиницею/ даних про
місцевість, що трансформуються в процесі обробки картографічної
інформації. Кожний елементарний об'єкт карти вміщує заздалегідь
визначений набір характерних ознак /кількісних і якісних/, які не
використовувалися як ознака класифікації. Кількість цих ознак і
їх смислове значення різні і залежить від типу об'єкта.
В цілому система класифікації
елементів і об'єктів місцевості, які відображаються на топографічних
картах, характеризується такими показниками:
максимальна кількість рівнів класифікації
/глибина/ - 8;
максимальне число класифікаційних угрупувань
на одному рівні - 9.
3.2. Система кодування інформації про елементи
і об'єкти місцевості, включених до Класифікатора, побудована на
загально прийнятій системі класифікації.
3.2.1. Для ієрархічної системи класифікації
застосовується послідовний метод кодування. Алфавітом коду служать
десяткові цифри з основою коду рівною 10. Довжина коду постійна.
Кодова позначка являє собою послідовність восьми однозначних розрядів.
Значення розрядів понижується зліва направо. Кожна цифра вищого
розряду вказує на належність об'єкта /або кваліфікаційного угрупування/
до визначеного елемента змісту, друга цифра означає номер класифікаційного
угрупування другого ступеня класифікації і так далі до останнього
ступеня.
У тих випадках, коли поділ
на елементарні об'єкти проходить на більш високих рівнях класифікації,
то в нижчих розрядах у кодові позначки, які залишилися, заносяться
нулі.
3.2.2. Для фасетної системи класифікації
властивостей, які характеризують елементи і об'єкти місцевості,
застосовується паралельний метод кодування однотипних ознак, кожна
з яких об'єднує окрему групу властивостей.
Послідовність кодів характеристик
об'єктів у загальній структурі кодового опису інформації може бути
довільний при запису коду об'єкта.
Для кодування смислових
значень ознак /наприклад, вид рослинності, матеріал споруди і таке
інше/, які характеризують об'єкти, використовуються методи серійно-порядкової
і порядкової реєстрації.
3.2.3. Взагалі повний кодовий опис кожного
конкретного елементарного об'єкта карти буде складатися з двох частин:
ідентифікаційної частини - коду даного
об'єкта;
інформаційної частини - кодів характеризуючих
ознак і смислових значень цих ознак /кодів ознак/.
4. Класифікатор топографічної інформації
складається з двох частин і додатка.
Перша частина вміщує перелік
найменувань об'єктів класифікації і їх кодових позначок, а також
сукупність кодів ідентифікаційних ознак, які характеризують об'єкт
класифікації.
Перелік об'єктів класифікації
складено в порядку зростання їх кодів.
Ця частина Класифікатора
складається з трьох блоків:
блок 1 - ідентифікаційні коди об'єктів
/графа 1 таблиці/;
блок 2 - найменування класифікаційних
угрупувань і об'єктів класифікації /графи 2 і 3 таблиці/;
блок 3 - коди ознак, які характеризують
об'єкти класифікації /графа 4 таблиці/.
У блоці 3 подано повний
набір ознак, які властиві даній групі елементарних об'єктів, з якого
в процесі кодування вибираються ознаки, властиві конкретному елементарному
об'єкту з урахуванням наявних про нього відомостей.
Класифікатор передбачає
також можливість кодування узагальненої інформації про об'єкти місцевості.
При цьому рівень узагальнення може відповідати одному із прийнятих
класифікаційних угрупувань, а набір характерних ознак - сукупності
ознак, властивих всім об'єктам, які входять у вибране класифікаційне
угрупування.
Друга частина Класифікатора
містить перелік ознак, які характеризують об'єкти класифікації,
смислових значень ознак та їх кодових позначень. Вона складається
з чотирьох основних блоків:
блок 1 - коди характерних ознак /графа
1 таблиці/;
блок 2 - найменування ознак, які характеризують
об'єкт класифікації /графа 2 таблиці/;
блок 3 - смислові значення характерних
ознак /графа 3 таблиці/;
блок 4 - коди смислових значень /графа
4 таблиці /.
Для зручності в користуванні
друга частина Класифікатора доповнена блоком, який пояснює відношення
ознак до названих елементів змісту /графа 5 таблиці/. Перелік найменувань
ознак, які характеризують елементарні об'єкти, складено в алфавітному
порядку.
У блоці 3 наведено перелік
смислових значень ознак, які характеризують якісну сторону об'єкта.
При кодуванні ознаки, яка характеризує об'єкт у кількісному аспекті,
в кодовому описі об'єкта дано безпосереднє значення кількісної характеристики
/висоти, глибини і таке інше/. Винятком є значення характеристики
38 /кількість жителів/, значення якої дається в десятках при кількості
жителів до ста тисяч осіб і в тисячах із знаком "-", якщо кількість
жителів більше ста тисяч осіб.
В додатку до Класифікатора
подано перелік ознак, які характеризують об'єкти класифікації, в
якому найменування характерних ознак розміщені в порядку зростання
їх кодів.
5. У процесі побудови формалізованих описів
інформації про об'єкти місцевості запис кодованої комбінації здійснюється
з використанням роздільних знаків, які забезпечують розрізнення
початку і кінця запису, розділення ідентифікаційної /коди об'єктів/
та інформаційної /коди характеристик/ частин в загальному кодовому
описі, а також розрізнення кодового опису однієї характеристики
від другої або коду характеристики від коду смислового значення.
П
р и к л а д. Об'єкт "Озеро" з абсолютною висотою урізу
води, рівною 324,8 м, і постійною береговою лінією, має власну назву
"Біле" і в формалізованому вигляді представляється так:
31120000 - х4:324,8/36:1/9:Біле/,
де: 31120000 - код об'єкта "Озеро" -вибирається
з першої частини Класифікатора;
х - роздільник ідентифікаційної та інформаційної
частин кодового позначення;
4 - код характеристики "Абсолютна висота"
-вибирається з другої частини Класифікатора по найменуванню ознаки
/графа 1 і 2/;
: - роздільник коду характеристики і
коду значень характеристики /або для кількісних характеристик
- безпосереднього значення/;
324,8 - значення характеристики "Абсолютна
висота";
/ - роздільник між інформаційними описами
характеристик;
36 - код характеристики "Характер берегової
лінії" - вибирається з другої частини Класифікатора за найменуванням
ознаки /графи 3 і 4/;
9 - код характеристики "Власна назва";
/- кінець кодового опису інформації
про об'єкт.
Перелік характеристик,
які визначають зміст інформаційної частини кодового опису об'єкта
місцевості, встановлюється на основі першої частини Класифікатора
/графа 4/ з урахуванням відомостей, зазначених на вихідному картографічному
матеріалі.
|
