GeoGuide
    GeoGuide
    GeoGuide
 
Новини | Довідники | Законодавство | Конференції | Каталоги | Публікації | Про сайт
Всі розділи: Топографо-геодезична діяльність Землевпорядкування та кадастр  
     
 
Партнери

Сайт "Географія в Україні"
Сайт "Географія в Україні"

Сектор геоінформаційних технологій та геомоніторингу, ХНУ ім. Каразіна
Сектор геоінформаційних технологій та геомоніторингу, ХНУ ім. Каразіна

 

 
Нормативно-правові акти в сфері геодезії та картографії

Інструкція
з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500
(ГКНТА-2.04-02-98)

    Затверджена Наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України №56 від 9 квітня 1998 р.
    Текст в редакції від 27 липня 1999 року зі змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру №90 від 27.07.99 р.

 
2. Проектування топографо-геодезичних робіт

    2.1. Топографо-геодезичні роботи із створення планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 виконують на основі держзамовлення, замовлень окремих міністерств, відомств, підприємств та організацій різних форм власності.

 
    2.2. Роботи виконуються організаціями і суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензії на виконання топографо-геодезичних робіт.

    Ліцензії видаються на основі "Інструкції про умови і правила здійснення аерофотозйомочних, топографо-геодезичних, картографічних робіт, кадастрових зйомок суб'єктами підприємницької діяльності, порядок надання ліцензій та контролю за їх дотриманням" (ДКНТА-2.07.01-93).

 
    2.3. Підставою для виконання топографо-геодезичних робіт є технічне завдання і технічний проект або програма робіт.

    При незначних обсягах робіт розробляється програма робіт, у якій коротко вказується призначення робіт, їх зміст, відомості про вихідні дані та використання існуючих матеріалів, схеми розміщення робіт, що проектуються, їх обсяги і кошторисні розрахунки.

 
    2.4. Технічний проект є документом, що визначає зміст, обсяги, трудові витрати, кошторисну вартість, основні технічні умови, строки і організацію виконання робіт, що проектуються.

 
    2.5. Технічний проект повинен передбачати повний комплекс робіт для створення топографічних планів, який задовольняє вимоги технологічних інструкцій.

    Обов'язковим у технічному проекті на виконання топографічних знімань є обгрунтування вибору масштабу знімання і висоти перерізу рельєфу.

    Проектування робіт виконують відповідно до діючих державних і відомчих нормативних документів.

 
    2.6. Технічний проект вміщує текстову, графічну і кошторисну частини. У текстовій частині проекту висвітлюють такі питання:

    - цільове призначення робіт, що проектуються;

    - коротка фізико-географічна характеристика району робіт;

    - відомості про топографо-геодезичну забезпеченість району робіт;

    - обгрунтування необхідності і способи побудови планово-висотної основи та вибір масштабу знімання;

    - організація і строки виконання робіт, заходи з техніки безпеки і охорони праці;

    - перелік топографо-геодезичних, картографічних та інших матеріалів, що підлягають здачі після закінчення робіт.

    Графічна частина проекту вміщує:

    - схеми забезпечення району робіт вихідними геодезичними даними, топографічними і картографічними матеріалами з зазначенням меж знімання, що проектується;

    - проект планово-висотної геодезичної мережі;

    - картограму розміщення ділянок топографічних знімань з розграфленням аркушів планів.

    У кошторисній частині проекту дається розрахунок потрібних витрат на виконання робіт, що проектуються.

 
    2.7. Розробка технічного проекту повинна здійснюватися на основі зібраних повних відомостей про раніше виконані топографо-геодезичні і аерофотознімальні роботи. При потребі виконують польове обстеження району робіт.

    Проведенню основних видів робіт, що передбачені технічним проектом, повинен передувати збір і аналіз топографо-геодезичних матеріалів.

 
    2.8. На основі аналізу зібраних матеріалів уточнюються:

    - топографо-геодезична вивченість об'єкта робіт (наявність матеріалів виконаних робіт і роки виконання, їхня якість та відповідність вимогам і т.ін.);

    - роботи, що підлягають використанню, а також ті, які не можуть бути використані при виконанні робіт.

    Остаточним результатом аналізу зібраних матеріалів є такі документи:

    - пояснювальна записка;

    - зведений каталог геодезичних пунктів, що складений в єдиній системі координат і висот з додатком уточнених схем вивченості в масштабі, що зручний для користування;

    - зведена картосхема виконаних топографічних робіт з пропозиціями щодо використання останніх у нових роботах (тільки геодезична основа, рельєф, контурне навантаження) і порядок приведення координат і висот у єдину систему.

 
    2.9. Необхідні дані і матеріали про раніше виконані топографо-геодезичні роботи на об'єкті повинні бути одержані в Інспекції державного геодезичного нагляду України, Укркартгеофонді, а також в обласних та міських управліннях (відділах) у справах будівництва і архітектури та інших організаціях, що мають у своєму розпорядженні топографо-геодезичні матеріали.

 
    2.10. Топографо-геодезичні роботи виконують тільки після погодження і затвердження технічного проекту з організаціями, що видають дозвіл на виконання цих робіт.

 
    2.11. Проектування геодезичних мереж згущення та знімальних геодезичних мереж як геодезичної основи великомасштабних топографічних знімань має проводитись із врахуванням вимог цієї Інструкції (залежно від масштабу і методу майбутнього знімання), на основі:

    - збирання і аналізу відомостей і матеріалів про всі раніше виконані геодезичні роботи на об'єкті знімання;

    - вивчення району майбутніх робіт за існуючими картами найбільшого масштабу та за літературними джерелами;

    - вивчення матеріалів попереднього спеціального обстеження району робіт, включаючи інструментальний пошук геодезичних пунктів раніше виконаних робіт;

    - вибору найбільш доцільного варіанта побудови геодезичних мереж з врахуванням перспективи розвитку територій відповідно до генерального плану освоєння земель.

 
    2.12. Проект геодезичних мереж згущення та знімальних мереж розробляється на картах масштабу 1:10000 - 1:25000 та їх копіях.

 
    2.13. Координати пунктів геодезичних мереж визначають методом тріангуляції, полігонометрії, трилатерації або іншими геодезичними побудовами та із GPS-спостережень.

 
    2.14. Висоти пунктів геодезичних мереж визначають методом геометричного або тригонометричного нівелювання.

 
    2.15. При створенні геодезичної основи великомасштабних знімань вихідними пунктами для розвитку та побудови мереж даного класу (розряду) слугують тільки пункти геодезичної побудови вищих за точністю класів (розрядів), що задовольняють вимоги Основних положень про побудову державної геодезичної мережі.

 
    2.16. Докладніші вимоги до проектування окремих видів робіт з топографічного знімання вміщено у відповідних розділах цієї Інструкції.

 
3. Рекогностування та закладання центрів геодезичних пунктів. Побудова геодезичних знаків

    3.1. На основі затвердженого проекту проводиться рекогностування геодезичних мереж.

    При рекогностуванні уточнюється проект мережі, напрямок ходів полігонометрії і намічуються місця встановлення пунктів.

 
    3.2. Ходи полігонометрії повинні прокладатися на місцевості, найбільш сприятливій для проведення кутових і лінійних вимірювань.

 
    3.3. Місця встановлення пунктів тріангуляції, трилатерації і полігонометрії повинні бути легкодоступні, добре розпізнаватися на місцевості і забезпечувати довгочасне збереження центрів і знаків.

 
    3.4. Пункти на місцевості треба вибирати так, щоб можна було використувати їх і як точки знімальної мережі.

 
    3.5. Між двома суміжними пунктами має бути забезпечена видимість із землі.

 
    3.6. На забудованих територіях, де це можливо, з метою збереження треба передбачити закріплення пунктів геодезичних мереж стінними знаками.

 
    3.7. Місця встановлення пунктів доцільно вибирати з урахуванням можливості передачі дирекційних кутів з вихідних пунктів на пункти полігонометрії по стороні, довжина якої не коротша середньої розрахункової.

 
    3.8. Вибрані в натурі місця для закладання пунктів закріплюють тимчасовими знаками (кілками, металевими штирями, обкопуванням тощо) і на них складають абриси з прив'язкою до постійних предметів місцевості не менше ніж трьома промірами. При закладанні проміри уточнюють.

 
    3.9. На пунктах мереж тріангуляції, трилатерації і, як виняток, полігонометрії, що створюються як основа великомасштабних знімань, установлюють зовнішні геодезичні знаки таких типів: тури і металеві піраміди-штативи із візирними цілями, що знімаються, чотиригранні і тригранні металеві піраміди (див. дод.4).

    Г-подібні віхи (див. дод.4, мал.25) можуть використовуватися тільки як тимчасові геодезичні знаки.

    Установлення зовнішніх знаків слід виконувати відповідно до вимог діючих нормативних документів.

 
    3.10. На забудованих територіях зовнішні геодезичні знаки пунктів тріангуляції і трилатерації можуть установлюватися на дахах будівель. Для цього застосовують металеві піраміди-штативи або тури з візирними цілями, що знімаються (див. дод.4, мал.26, 28), а також тимчасові металеві віхи з візирними циліндрами на трьох-чотирьох відтяжках (див. дод.4, мал.29).

    Центрами таких пунктів слугують марки, які закладаються в тур або верхнє перекриття.

    Для закріплення центрів можуть також використовуватися конструктивні елементи на дахах будівель.

 
    3.11. Візирні цілі геодезичних знаків повинні бути малофазними та мати такі розміри: висота візирного циліндра 0.50 м, діаметр 0.25 м. Відстань від інструментального столика до нижнього диска візирного циліндра повинна бути не менше 0.8 м.

 
    3.12. Малофазна циліндрична поверхня створюється краями радіально розташованих планок, що прикріплені до дисків.

    Зовнішні знаки повинні бути стійкими та міцними, щоб забезпечити можливість вимірювання кутів при вітрі середньої сили.

    Знаки мають бути симетричними відносно вертикальної осі. Відхилення проекцій центрів візирного циліндра і столика для приладу від центра пункту може бути не більше 5 см.

    На геодезичних знаках, що встановлені на дахах будівель, елементи приведення повинні бути зведені до нуля.

    У всіх випадках піраміда-штатив або внутрішня піраміда простого сигналу, на яких кріпиться столик для приладу, не повинні стикатися з площадкою для спостерігача.

 
    3.13. На час спостережень на піраміди-штативи дозволяється встановлювати віхи висотою не більше їх подвійної висоти, піднявши стандартну візирну ціль на спеціальних трубчастих елементах з відтяжками.

 
    3.14. Металеві геодезичні знаки повинні бути захищені від корозії спеціальним антикорозійним покриттям.

 
    3.15. Пункти геодезичних мереж 4 класу, 1 і 2 розрядів закріплюють центрами відповідно до вимог, що викладені в діючій Інструкції про типи центрів геодезичних пунктів (ГКНТА-2.01,02-01-93, К., 1994).

 
    3.16. При побудові геодезичної мережі в містах, селищах та на промислових майданчиках всі пункти тріангуляції, трилатерації і полігонометрії закріплюють постійними центрами типів У15, У15К, У15Н, У16, 143, 160.

    Вузлові та суміжні з ними пункти полігонометрії 4 класу закріплюють центрами типу 160.

    У сільській місцевості пункти тріангуляції, трилатерації та полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів закріплюють постійними центрами типу У15, У15Н (див. дод.5). Закріплення пунктів постійними центрами здійснюють не рідше ніж через 1000 м у мережах 4 класу та 1 розряду, а 500 м - у мережах 2 розряду.

    Центри мають розташовуватися попарно, забезпечуючи закріплення обох кінців лінії. Вузлові точки підлягають обов'язковому закріпленню постійними центрами типу У15 або У15Н.

    Пункти ходів полігонометрії, на яких центри типів У15, У15Н не закладаються, слід закріплювати центрами тривалого збереження, що передбачені для знімальної мережі (див. дод.6, мал.39-41).

 
    3.17. На забудованих територіях пункти полігонометрії можуть бути закріплені групою з двох-трьох стінних знаків.

 
    3.18. Зовнішнє оформлення центрів пунктів 4 класу, 1 і 2 розрядів виконують обкопуванням круглої (у плані) форми (крім центра типу 160, зовнішнє оформлення якого виконують обкопуванням квадратної форми) з канавою шириною 50 см зверху, 20 см знизу і глибиною 30 см. Внутрішній радіус обкопування 1.3 м. Над центром насипають курган висотою 10 см (див. дод.5, мал.33).

    На забудованих територіях, а також коли на геодезичних пунктах 4 класу, 1 і 2 розрядів встановлені металеві або залізобетонні зовнішні знаки, обкопування не виконують.

    В окремих випадках, при відсутності зовнішніх знаків та обкопування, встановлюються розпізнавальні стовпи на відстані 1-3 м від центра пункту.

 
    3.19. Пункти знімальної мережі закріплюють на місцевості центрами, що забезпечують тривале збереження пунктів (див. дод.6, мал.39-41) та тимчасовими центрами з метою збереження їх на час знімальних робіт (див. дод.6, мал.42-44).

 
    3.20. Центрами тривалого збереження можуть бути:

    - бетонний паралелепіпед з розмірами 10х10х70 см, у вершину якого закладають штир або кований цвях;

    - марка, штир, труба, болт, залізничний костиль тощо, які закріплюють цементним розчином у бетонні основи різноманітних споруд, на ділянці землі з твердим покриттям або в скелі;

    - пень свіжозрубаного дерева діаметром не менше 15 см, що оброблений у вигляді стовпа, з вирізом для напису, поличкою і забитим кованим цвяхом.

 
    3.21. Бетонні центри тривалого збереження закладають на глибину 60 см і обкопують канавами у вигляді квадрата із сторонами 2.0 м, глибиною 0.3 м, шириною в нижній частині 0.2 м і верхній частині 0.5 м.

 
    3.22. Центри тривалого збереження в теодолітних ходах закладають по 2-3 у ряд з таким розрахунком, щоб вони закріплювали одну чи дві суміжні лінії ходу через 500-800 м.

    Допускається замість двох-трьох сусідніх точок ходу закріплювати тільки одну точку за умови визначення дирекційного кута (азимута) із закріпленої точки на характерні, що легко розпізнаються, постійні місцеві предмети-орієнтири: флюгери, радіо- і телевізійні щогли, антени, заводські труби тощо.

 
    3.23. У всіх випадках центри тривалого збереження встановлюють у місцях, що забезпечують їх збереження, техніку безпеки та зручність використання при топографічному зніманні, вишукуваннях і будівництві, а також наступну їх експлуатацію. Не дозволяється проводити закладання центрів тривалого збереження на ріллі та болотах, проїжджій частині, поблизу брівок русел річок, що розмиваються, і поблизу берегів водосховищ.

 
    3.24. Тимчасовими центрами можуть бути пеньки дерев, дерев'яні кілки діаметром 5-8 см із цвяхом, забитим у верхній зріз кілка (пенька), а також залізні труби, штирі, кутова сталь, забиті в грунт на 0.3-0.4 м з насічкою на металі.

 
    3.25. Пункти планової основи нумерують порядковими номерами таким чином, щоб на об'єкті не було однакових номерів.

    При включенні в хід (мережу) пунктів попередніх робіт міняти присвоєні їм раніше номери не дозволяється.

 
    3.26. На всі закладені центри пунктів у забудованій (а, б) та незабудованій (в) територіях оформлюють картки встановленої форми (див. дод.7).

    Побудову зовнішніх геодезичних знаків оформлюють відповідним актом (див. дод.7).

 
    3.27. Геодезичні пункти після побудови здають за актом для нагляду за збереженням:

    - у містах, селищах та сільських населених пунктах - міським, районним та сільським органам виконавчої влади;

    - на інших територіях - землекористувачам.

    Акт складають у двох примірниках, один з яких зберігається в установі, що прийняла знак на збереження, другий направляється в Інспекцію держгеонагляду України.

 
Структура документу
 
1. Загальні положення
 
  1.1. Основні вимоги
 
  1.2. Застосування топографічних планів
 
  1.3. Зміст топографічних планів
 
  1.4. Проекція, система координат та висот, розграфлення та номенклатура топографічних планів
 
  1.5. Геодезична основа топогра-фічних знімань
 
2. Проектування топографо-геоде-зичних робіт
 
3. Рекогностування та закладання центрів геодезичних пунктів. Побудова геодезичних знаків
 
4. Геодезичні мережі згущення
 
  4.1. Полігонометрія 4 класу, 1 і 2 розрядів
 
  4.2. Трилатерація 4 класу, 1 і 2 розрядів
 
  4.3. Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів
 
  4.4. GPS-спостереження
 
  4.5. Нівелювання
 
5. Знімальна геодезична мережа
 
  5.1. Планова мережа
 
  5.2. Висотна мережа
 
6. Обробка результатів геодезичних вимірювань
 
7. Методи виконання топографічних знімань
 
  7.1. Аерофототопографічне знімання
 
  7.2. Наземне фототопографічне знімання
 
  7.3. Мензульне знімання
 
  7.4. Тахеометричне знімання
 
  7.5. Особливості знімання забудо-ваних територій
 
  7.6. Знімання підземних комунікацій
 
  7.7. Оновлення топографічних планів
 
8. Зведення по рамках суміжних топографічних планів
 
9. Редагування топографічних планів
 
10. Складання і підготовка топогра-фічних планів до видання
 
11. Створення цифрових та елект-ронних топографічних планів
 
12. Складання технічних звітів
 
     Додатки 1 - 3
 
     Додатки 4 - 6
 
     Додатки 7- 12
 
     Додатки 13-15
 
 
Інші документи
 
Інструкція про порядок контролю і приймання топографо-геодезичних та картографічних робіт
 
Всі документи ...
 
  Сторінка :   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   Повернутися до переліку документів
Оголошення

Запрошуємо
ГІС-Форум "Освіта. Наука. Виробництво" - 2015
ГІС-Форум-2018
 
м. Харків
14-16 березня
2018 р.

 
 
GeoGuide на Фейсбуці  GeoGuide у ВК
Новини | Публікації | Довідники | Законодавство | Конференції | Каталоги | Про сайт
GeoGuide, 2009-2018, info@geoguide.com.ua