GeoGuide
    GeoGuide
    GeoGuide
 
Новини | Довідники | Законодавство | Конференції | Каталоги | Публікації | Про сайт
Всі розділи: Топографо-геодезична діяльність Землевпорядкування та кадастр  
     
 
Партнери

Сайт "Географія в Україні"
Сайт "Географія в Україні"

Сектор геоінформаційних технологій та геомоніторингу, ХНУ ім. Каразіна
Сектор геоінформаційних технологій та геомоніторингу, ХНУ ім. Каразіна

 

 
Нормативно-правові акти в сфері геодезії та картографії

Інструкція
з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500
(ГКНТА-2.04-02-98)

    Затверджена Наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України №56 від 9 квітня 1998 р.
    Текст в редакції від 27 липня 1999 року зі змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру №90 від 27.07.99 р.

 
    7.5. Особливості знімання забудованих територій

    7.5.1. Знімання контурної частини забудованих територій треба виконувати аерофототопографічним методом на фотопланах.

    Фотоплани слід виготовляти з використанням аерофотознімків, що одержані за допомогою довгофокусних аерофотоапаратів (fk = 200, 350, 500 мм).

 
    7.5.2. При дешифруванні забудованих територій на фотопланах повинні враховуватися спотворення за перспективу, напрям і густину тіні, особливості зображення різних за конструкцією дахів і т. ін. Для правильного визначення напрямку зміщення за перспективу на фотопланах при їх виготовленні слід помічати (кружком діаметром 3 мм синього кольору) головну точку знімка.

 
    7.5.3. Потрібно звернути особливу увагу на якість фотопланів.

    Точність створюваних фотопланів і планів на забудовані ділянки населених пунктів має задовольняти такі вимоги:

    - середня помилка в положенні контурів з чіткими абрисами відносно точок знімальної основи не повинна перевищувати 0.5 мм;

    - середня помилка взаємного положення навколишніх контурів не повинна перевищувати 0.4 мм;

    - розходження контурів на порізах і сторонах рамок фотоплану не може перевищувати 0.4 мм при суцільній капітальній забудові, не більше 0.6 мм в інших районах міста (при коефіцієнті редукування 1.5 і більшому) і 1.0 мм - у горах;

    - незбігання центрів отворів з точками на основі на забудованій території не повинні перевищувати 0.4 мм, на незабудованій - 0.5 мм (у горах - 0.7 мм).

    У камеральних умовах для перевірки точності фотопланів слід, крім визначення координат контрольних пунктів геодезичної основи і координат контрольних точок, що одержані із фотограмметричного згущення, використовувати проміри між пунктами і контурами з абрисів місцеположення пунктів геодезичних мереж топографо-геодезичних матеріалів раніше виконаних робіт; перевіряти їх на збереження прямолінійності лінійних контурів (вулиць, трамвайних колій, ліній зв'язку і т.ін.).

    За польових умов точність фотопланів на населені пункти слід перевіряти промірами між важливими контурами, а також між контурами і геодезичними пунктами.

    Якщо необхідної точності при виготовленні фотопланів досягнути не вдається (значна кількість зон трансформування, великі коефіцієнти редукування і т.ін.), топографічні плани населених пунктів створюють на стереофотограмметричних приладах у вигляді графічних планів.

 
    7.5.4. При оформленні фотопланів населених пунктів потрібно вміщувати:

    - на полях фотопланів написи: "При дешифруванні контурів враховувати, що вони зміщені згідно з центральною проекцією фотографування, і стежити за положенням тіні. Центральну (головну) точку знімка відмічено кружком";

    - у формулярах знімання якісну характеристику фотопланів населених пунктів у розділі "Додаткові відомості" проставляти: кількість зон трансформування знімків; висоту зон трансформування (в метрах); записи про перевірку точності фотопланів по контрольних пунктах геодезичної основи і контрольних фотограмметричних точках та перевірку найважливіших чітких контурів за промірами, що вміщені в абрисах геодезичних пунктів, і за матеріалами знімань минулих років.

 
    7.5.5. Якщо матеріалів аерофотознімання немає або якщо таке економічно недоцільне, знімання забудованих територій дозволяється виконувати наземними методами.

    Розрізняють горизонтальне знімання забудованих територій і знімання рельєфу.

    Горизонтальне знімання (знімання контурів і предметів місцевості) включає знімання фасадів, проїздів і внутрішньоквартальне знімання. Його можна виконувати окремо або в поєднанні зі зніманням рельєфу (вертикальне знімання) в залежності від характеру забудови і організації робіт.

 
    7.5.6. Горизонтальне знімання забудованих територій в масштабі 1:5000 і територій з рідкою забудовою в масштабах 1:2000, 1:1000, як правило, виконують методом мензульного знімання.

    Горизонтальне знімання забудованих територій в масштабах 1:2000, 1:1000 і 1:500 виконують способами перпендикулярів, створів, засічок, полярним і графоаналітичним, тобто за допомогою мензули і рулетки або електронним тахеометром і обміром будівель.

 
    7.5.7. У плановому відношенні геодезичною основою для знімання забудованих територій є пункти геодезичних мереж і пункти знімальної основи, а у висотному відношенні - репери і марки державної нівелірної мережі I, II, III і IV класів та всі точки, висоти яких визначені з точністю технічного нівелювання. При зніманнях з висотою перерізу рельєфу 2 і 5 м висотною основою можуть служити пункти, висоти яких визначено тригонометричним нівелюванням.

 
    7.5.8. В окремих випадках до початку знімання забудованих територій розробляють робочий проект побудови знімальної основи з врахуванням характеру і щільності забудови.

 
    Кількість пунктів знімальної основи при зніманні забудованих територій на 1 кв.км не повинна бути меншою ніж це вказано в табл. 23.

    Таблиця 23

Масштаб знімання Мінімальна кількість точок знімальної основи на 1 кв.км
1:2000 8
1:1000 16
1:500 32

 
    7.5.9. Знімання забудованих територій проводять з пунктів державних, розрядних та знімальних геодезичних мереж.

    Уздовж вулиці, в залежності від умов знімання і ширини вулиці, прокладають один або два знімальних теодолітних ходи.

    Знімальні ходи, що прокладаються по обидві сторони вулиці, зв'язуються поперечними ходами на перехрестях вулиць або посередині ходу.

    У населених пунктах з прямолінійними вулицями замість знімальних ходів можуть розбиватися створні лінії між пунктами геодезичної основи, закоординованими кутами кварталів або капітальних будівель.

    Створні точки між пунктами геодезичної основи визначають промірами від відповідних пунктів з точністю не менше 1:2000.

 
    7.5.10. При зніманні забудованих територій способами перпендикулярів і засічок віддалі між створними точками при вимірюванні їх сталевою рулеткою (стрічкою) або оптичними віддалемірами не повинні перевищувати значень, указаних у табл.24.

    Таблиця 24

Масштаб знімання Віддалі між створними точками
виміряні рулеткою виміряні оптичним віддалеміром
1:2000 80 120
1:1000 60 80
1:500 40 50

 
    7.5.11. При зніманні способом перпендикулярів довжини перпендикулярів не повинні перевищувати величин, що наведені в табл.25.

    Таблиця 25

Масштаб знімання Довжина перпендикуляра, м
окомірне встановлення перпендикуляра встановлення перпендикуляра екером
1:2000 8 60
1:1000 6 40
1:500 4 20

 
    Довжина перпендикулярів вимірюється один раз з точністю до 1 см.

    Перпендикуляри, що перевищують вказані величини, підкріплюються лінійними засічками, довжина яких не повинна перевищувати довжини мірного приладу (20-50 м).

 
    7.5.12. При полярному способі знімання кути вимірюються теодолітом при одному положенні круга з точністю 30'', а віддалі - стрічкою, сталевою рулеткою або оптичним віддалеміром.

 
    7.5.13. Знімання забудованих територій графоаналітичним способом виконують у такій послідовності:

    - визначення координат кутів кварталів і окремих капітальних будинків і споруд при прокладанні ходів знімальної основи і нанесення їх на план;

    - обмір габаритів будинків рулеткою (складання абрису);

    - знімання будівель та інших контурів за допомогою мензули з пунктів геодезичної і знімальної основи і вимірювання віддалей віддалеміром, рулеткою або стрічкою.

    Виконувати знімання проїздів з перехідних точок і точок мензульних ходів не дозволяється.

    При обмірі будівель вимірюють також віддалі між кутами сусідніх будинків, які використовують як контрольні проміри.

    Одночасно із зніманням контурів проводять знімання рельєфу.

 
    7.5.14. При зніманні полярним і графоаналітичним способами максимальні віддалі від приладу до контурів не повинні перевищувати величин, що наведені в табл.26.

    Таблиця 26

Метод визначення віддалі і масштаби знімання Віддалі до контурів, м
чітких нечітких
При вимірюванні нитковим віддалеміром
1:2000 100 150
1:1000 60 100
1:500 - 80
При вимірюванні рулеткою або оптичним віддалеміром
1:2000 250 300
1:1000 180 200
1:500 120 150

 
    При вимірюванні ліній стрічкою створ лінії задають теодолітом.

 
    7.5.15. Спосіб прямих засічок застосовують там, де неможливо провести безпосереднє вимірювання віддалей.

    Для визначення положення точки вимірюють два прилеглих до базису кути. Базисом може бути сторона, частина теодолітного ходу або будь-які два пункти планової основи, між якими є видимість.

    Прилеглі кути вимірюють одним напівприйомом з точністю 1'.

    Кут при точці, що визначається, повинен бути в межах 30-150°.

    Допустимі значення віддалей до точки при способі кутових засічок дано в табл.27.

    Таблиця 27

Масштаб знімання Віддалі до контурів, м
чітких нечітких
1:2000 400 1200
1:1000 200 600
1:500 100 300

 
    7.5.16. При зніманні способом лінійних засічок довжини ліній не повинні перевищувати довжини мірного приладу (20-50 м), а кут засічки при точці повинен бути в межах 30-150°.

    Кути кварталів, капітальних будівель та інших важливих контурів визначають засічками з трьох точок.

 
    7.5.17. Знімання в середині кварталів виконують такими ж способами, що і знімання проїздів.

    При неможливості знімання в середині кварталів з точок знімальної основи його виконують з точок висячих теодолітних ходів. Довжина і кількість ліній у висячих ходах не повинні перевищувати значень, наведених у табл.28.

    Таблиця 28

Масштаб знімання Допустима довжина висячого ходу, м Максимальна кількість ліній в ході
1:2000 200 3
1:1000 150 2
1:500 100 2

 
    7.5.18. При виконанні горизонтального знімання всі дані заносять в абрис, який ведуть на цупкому папері олівцем відповідними умовними знаками. Перерисування абрису забороняється.

 
    7.5.19. Висотне знімання забудованих територій в рівнинних районах виконують нівелірами або горизонтальним променем теодоліта чи кіпрегеля з рівнем на трубі, а в горбистій місцевості - похилим променем.

    Висотне знімання можна виконувати одночасно з горизонтальним зніманням мензульним способом або окремо, при наявності планів горизонтального знімання.

 
    7.5.20. Нівелірні ходи, які прокладають для висотного знімання, повинні опиратися на знаки нівелювання I-IV класу і технічного нівелювання.

    Як виняток, допускаються висячі ходи, які прокладають у прямому і зворотному напрямках.

    Допустимі нев'язки в ходах або полігонах не повинні перевищувати мм, а в коротких ходах (до 2 км) , де: L- довжина ходу в км; n - кількість станцій.

 
    7.5.21. При висотному зніманні вся ділянка знімання повинна бути покрита висотними пікетами, віддалі між якими для відповідного масштабу не можуть перевищувати значень, наведених у табл.29. Крім того, пікети повинні бути визначені в характерних місцях, щоб забезпечити відображення всіх деталей рельєфу.

    Таблиця 29

Масштаб знімання Максимальна віддаль між пікетами, м
1:5000 100
1:2000 40
1:1000 30
1:500 20

 
    7.5.22. При нівелюванні по обох сторонах рейок визначають позначки люків колодязів, цоколів будинків, бетонованих лотків, настилів мостів та верху труб на дорогах. У решті випадків позначки висот визначають по одній стороні рейки. Довжина візирного променя не повинна перевищувати 150 м.

 
    7.5.23. При нівелюванні проїздів (вулиць) розмітку поперечних профілів виконують сталевою рулеткою або оптичним віддалеміром через 20, 40, 50 або 100 м у залежності від масштабу плану, характеру рельєфу і спеціальних технічних вимог. Крім поперечних профілів, на характерних точках намічують плюсові точки. Віддалі між нівелірними точками поперечних профілів не повинні перевищувати 40 м на планах масштабу 1:2000 і 20 м на планах масштабів 1:1000 і 1:500.

    При нівелюванні поперечних профілів визначають висоти біля фасадної лінії, брівки (бордюрного каменя), тротуару, осі вулиці (проїзду), брівки і дна кюветів, а також характерних точок рельєфу.

 
    7.5.24. На вимогу визначають позначки висот на кутах кварталів, входів у будинки (нижньої сходинки і підлоги), середини в'їздів у двори, низу шляхопроводів, верху і низу підпірних стінок, укосів, головок трамвайних і залізничних рейок, входів у підвальні приміщення, перетину лотків з віссю проїзду.

    Нівелювання виходів підземних інженерних мереж виконують при наявності спеціального завдання.

 
    7.5.25. З метою контролю на кожній станції визначають не менше двох контрольних пікетів, що знаходяться у смузі перекриття і можуть бути одержані з іншої станції.

    Розходження між контрольними висотами, що одержані з різних станцій, не повинні перевищувати 20 мм.

 
    7.5.26. Рисування рельєфу виконують безпосередньо в процесі знімання, а також камерально по складених абрисах.

    На ділянках з густою забудовою дозволяється не проводити горизонталі, а обмежуватися тільки підписуванням висот точок.

 
    7.5.27. Складання плану за матеріалами знімання, що виконане методом перпендикулярів і засічок, починається з нанесення на план ліній і всіх точок ходів, які є основами перпендикулярів або з яких були зроблені засічки. Від цих точок перпендикулярами і засічками наносять точки контурів і об'єктів місцевості.

    Спочатку на план наносять всі головні будівлі і об'єкти, що мають значення орієнтирів. Внутрішньоквартальну забудову наносять на план після нанесення забудови проїздів. В останню чергу наносять контури, які визначені з висячих ходів. Правильність нанесення контурів на план контролюється в процесі складання за контрольними промірами, зробленими під час знімання.

 
    7.5.28. Точки контурів на план дозволяється наносити за допомогою транспортира або тахеографа. Якщо полярні відстані до твердих контурів перевищують 6 см у масштабі плану, то їх накладають за координатами.

 
    7.5.29. Одночасно із складанням плану проїздів і внутрішньоквартальної ситуації на план наносять висоти.

    Висоти пікетів обчислюють безпосередньо у журналі; їх перевіряє інша особа.

 
    7.5.30. Складений план перевіряють на місцевості, порівнюючи з натурою і проводячи контрольні виміри.

    Розходження між відстанями на плані і одержаними при контрольних промірах не повинні перевищувати 0.4 мм у масштабі плану.

 
    7.5.31. Камеральну обробку рекомендується виконувати за однією з технологій:

    - з використанням ЕОМ для обчислення координат точок і складання планів традиційними методами;

    - фотограмметричним методом з використанням АФП "Стереоанаграф";

    - з використанням ЕОМ для побудови цифрових та електронних топографічних планів.

 
    7.5.32. Після виконання знімання забудованих територій здають:

    - оригінали планів на твердій основі або на пластику і формуляри;

    - абриси горизонтального і висотного знімання;

    - польові журнали або результати вимірювання в накопичувачах інформації;

    - схеми прокладання ходів знімальної основи;

    - каталог координат і висот точок;

    - схему розміщення планшетів знімання;

    - список назв вулиць, провулків, майданів тощо, затверджений органом місцевої влади;

    - викопіювання для виконання зведень по рамках;

    - акти польової перевірки і приймання робіт;

    - технічний звіт (на об'єкт знімання).

 
    7.6. Знімання підземних комунікацій

    7.6.1. Підземні комунікації і споруди, що мають пряме відношення до них, є одним із основних елементів змісту топографічних планів.

    Топографічні плани, на яких відображені підземні комунікації, слід створювати відповідно до вимог цієї Інструкції та інших діючих нормативних документів.

 
    7.6.2. Елементи підземних комунікацій слід відображати на топографічних планах у відповідності з діючими "Умовними знаками для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500" та умовними знаками для планів підземних комунікацій.

 
    7.6.3. На топографічних планах треба відображати точне планове і висотне положення підземних комунікацій установленої класифікації по трьох групах:

    - трубопроводи;

    - кабельні мережі;

    - тунелі (загальні колектори).

    До трубопроводів відносять мережі водопроводу, каналізації (різних систем), теплофікації, газопостачання, дренажу, а також мережі спеціального призначення (нафтопроводи, мазутопроводи, паропроводи, шлакопроводи і т.ін.).

    До кабельних мереж відносять мережі сильних струмів високої і низької напруги (для освітлення, електротранспорту) та мережі слабкого струму (телефонні, телеграфні, радіомовні і т.ін.).

    Тунелі слугують тільки для розміщення кабелів. У загальних колекторах розміщують мережі різного призначення.

 
    7.6.4. Топографічні плани, контурним навантаженням яких є підземні комунікації, допускається створювати поєднаними або роздільними.

 
    7.6.5. При створенні поєднаних планів усі групи підземних комунікацій наносять на оригінали топографічних планів місцевості. Поєднані плани створюють у тому випадку, якщо при нанесенні підземних комунікацій на топографічні плани забезпечується добра прочитаність і наочність усіх зображених на плані комунікацій і їхніх характеристик.

 
    7.6.6. Роздільні плани створюють при великій насиченості території контурами забудови і підземними комунікаціями. Такі плани створюють на розвантажених дублікатах топографічних планів масштабу 1:500 (1:1000). На розвантажений дублікат можуть бути нанесені всі мережі або, в залежності від густоти мереж, одна або декілька груп (видів) прокладання (наприклад, план мереж водопроводу, план електричних мереж тощо).

 
    7.6.7. Не допускається створення планів підземних комунікацій шляхом збільшення планів дрібніших масштабів.

 
    7.6.8. Для викреслювання планів підземних комунікацій використовують:

    - матеріали, що мало деформуються і забезпечують довгострокове зберігання оригіналів;

    - планшети, зроблені на твердій основі (алюміній, текстоліт і т.ін.);

    - прозорі пластики, що дають змогу виготовляти копії, забезпечують створення роздільних планів і використання штифтового суміщення оригіналів.

 
    7.6.9. Вихідними матеріалами для створення планів підземних комунікацій є:

    - матеріали виконавчих знімань;

    - матеріали знімань елементів існуючих (раніше прокладених) підземних комунікацій;

    - каталоги і профілі споруд і ліній підземних мереж;

    - архівні матеріали обліково-довідкового характеру;

    - дані організацій, що експлуатують мережі;

    - матеріали знімань минулих років, що слугують основою для створення планів підземних комунікацій.

 
    7.6.10. Безпосередньо знімання підземних комунікацій виконують тільки в тих випадках, коли плани на них втрачені і виникла потреба їх відновити.

 
    7.6.11. Знімання підземних комунікацій треба виконувати на основі існуючої геодезичної мережі або планово-висотної знімальної основи, що створюється.

    Точність знімальної основи повинна відповідати вимогам цієї Інструкції.

 
    7.6.12. Вихідною висотною основою при зніманні підземних комунікацій є знаки державної нівелірної мережі I, II, III, IV класів.

 
    7.6.13. Знімання елементів підземних комунікацій на топографічних планах виконують переважно методом тахеометричного і теодолітного знімань. Можна поєднувати їх з аерофототопографічними і фототеодолітними методами.

 
    7.6.14. Виконавче знімання підземних комунікацій виконують у масштабі 1:500 у відкритих траншеях у період і по закінченні будівництва.

    Виконавчий план складають на існуючому топографічному плані, що використовується для складання проектів підземних прокладань.

 
    7.6.15. Під час виконавчого знімання планове положення підземних комунікацій і споруд при них може бути визначене:

    на забудованій території - від пунктів опорної геодезичної мережі і точок знімальної основи, а також промірами від ближніх капітальних будинків і споруд, кутів кварталів, координати яких визначені з пунктів геодезичної основи і точок знімальних ходів;

    на незабудованій території - від пунктів опорної геодезичної мережі й точок знімальних ходів.

 
    7.6.16. Після проведення робіт з виконавчого знімання підземних комунікацій здають:

    - схеми теодолітних і нівелірних ходів;

    - абриси знімання підземної споруди;

    - журнали нівелювання, вимірювання кутів та довжин ліній;

    - відомості обчислення координат і висот;

    - виконавчий план.

 
    7.6.17. Знімання існуючих підземних комунікацій проводять за наявності затвердженого технічного завдання (технічного проекту) після рекогносцирування і обстеження.

 
    7.6.18. Рекогносцирування підземних комунікацій (на території населених пунктів і промислових підприємств) складається з підготовчих робіт і відшукування мереж на місцевості.

 
    7.6.19. Напрямки ліній раніше прокладених комунікацій між колодязями, а також безколодязних комунікацій визначають за допомогою електронних приладів пошуку - трасошукачів і трубокабелешукачів, а там, де ці прилади використати неможливо, - шурфуванням.

    Знімання існуючих підземних комунікацій складається із планово-висотного знімання їх виходів на поверхню землі і знімання ліній, що виявлені за допомогою приладів пошуку або розкриття шурфами.

 
    7.6.20. Планове положення всіх виходів підземних комунікацій визначають від пунктів геодезичної мережі і знімальної основи, а також від кутів капітальних будинків, споруд, колодязів і т.ін.

 
    7.6.21. Знімання виходів раніше прокладених підземних комунікацій виконують лінійними засічками, способами перпендикулярів, створів і полярним способом.

 
    7.6.22. Середні помилки планового положення точок підземних комунікацій, які визначені електронними приладами пошуку, відносно найближчих капітальних будівель (споруд) і точок знімальної основи, не повинні перевищувати 0.7 мм у масштабі плану.

 
    7.6.23. Граничні розходження між значеннями глибини закладання підземних комунікацій, що визначені електронними приладами пошуку під час знімання і одержаних у результаті контрольних польових вимірювань, не повинні перевищувати 15% від глибини закладання.

 
    7.6.24. Після виконання знімання і нівелювання існуючих підземних комунікацій здають:

    - журнали вимірювання кутів, довжин ліній та нівелювання підземних комунікацій;

    - абриси обстеження і прив'язок підземних споруд;

    - схеми знімальної основи (теодолітних і нівелірних ходів);

    - відомості обчислення координат кутів кварталів, будівель і підземних комунікацій;

    - схеми розміщення підземних комунікацій на планах масштабу 1:2000 і 1:5000;

    - таблицю характеристик підземних комунікацій;

    - технічний звіт або пояснювальну записку.

 
    7.6.25. У залежності від призначення і подальшого використання планів підземних комунікацій їх оформлюють у вигляді видавничого або складального оригіналу.

    Складальні оригінали повинні забезпечувати можливість виготовляти з них чіткі копії фотомеханічним способом.

    Видавничі оригінали виготовляють у разі потреби одержання з них тиражних (літографських) відбитків.

    При наявності автоматизованих систем інформація про підземні комунікації, що нанесені на план, має бути записана у цифровому вигляді.

 
    7.7. Оновлення топографічних планів

    7.7.1. Оновлення топографічних планів виконують для приведення їх змісту у відповідність з сучасним станом місцевості. Плани масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 оновлюють виправленням їх змісту за матеріалами знімань поточних змін, виконавчих знімань заново збудованих будинків і споруд, а також матеріалів польових обстежень і матеріалів аерофотознімання.

    Точність і повнота змісту оновлених планів повинні задовольняти вимоги Основних положень (ГКНТА-1.04.-01-93, К., 1993 р.), Умовних знаків і цієї Інструкції.

 
    7.7.2. У залежності від характеру та інтенсивності змін на місцевості, призначення і масштабу оновлюваних планів, а також від стану обліку змін здійснюється безперервне або періодичне оновлення топографічних планів.

    На ділянках, де в результаті господарської діяльності рельєф і контури місцевості змінились більше ніж на 35%, виправлення оригіналу плану стає економічно недоцільним і топографічне знімання виконують заново.

 
    7.7.3. Оновлення можна виконувати:

    - камеральним виправленням змісту плану за матеріалами знімань заново збудованих об'єктів, за матеріалами польового обстеження і матеріалами аерофотознімання. На ділянках, де недавно виконане топографічне знімання більших масштабів, оновлення виконують за матеріалами цих знімань;

    - виправленням у полі прийомами наземних методів топографічного знімання.

 
    7.7.4. Основним способом оновлення планів масштабів 1:5000, 1:2000 є камеральне виправлення їх змісту за аерофотознімками з наступним польовим обстеженням.

    Оновлення планів методами мензульного і тахеометричного знімань виконують тоді, коли аерофотознімальні роботи виконувати недоцільно.

 
    7.7.5. Оновлення топографічних планів виконують згідно з технічним проектом польових і камеральних робіт, що розроблений на основі збору і систематизації аерофотознімальних, геодезичних і топографічних матеріалів, аналізу кількості і характеру змін, що відбулися на місцевості.

 
    7.7.6. Аналіз точності оновлюваного плану проводять:

    - за матеріалами звітів про геодезичні і топографічні роботи, виконані при створенні плану (за формулярами планів, за даними контролю різних процесів і т. ін.);

    - шляхом порівняння з пізнішими зніманнями, нанесенням на оновлюваний план геодезичних пунктів, реперів нівелювання і розпізнавальних знаків, що одержані після складання плану.

    Перевіряють також, чи відповідає якість оновлюваного плану сучасним вимогам щодо змісту, умовних знаків і системи координат.

    Правильність відображення рельєфу перевіряють шляхом порівняння його форм, що розглядаються стереоскопічно за аерофотознімками, з формами рельєфу, що відображені на оновлюваному плані.

    Перевірку точності за аерофотознімками не проводять, якщо план складено за матеріалами стереотопографічного, комбінованого або наземного знімань і виконано з додержанням вимог діючої Інструкції.

    Ділянки планів, у межах яких розходження в плані і по висоті перевищують допуски, підлягають повторному зніманню.

 
    7.7.7. Плановою основою при оновленні планів є пункти геодезичних мереж, точок знімальної основи, чіткі контури, а висотною основою - нівелірні знаки, пункти геодезичних мереж, точки знімальної основи і характерні точки з підписаними на плані висотами (якщо вони не змінилися).

 
    7.7.8. Для побудови мереж фотограмметричного згущення використовують матеріали планової прив'язки аерофотознімків, що слугували основою для створення оновлюваного плану.

 
    7.7.9. Технологію оновлення планів обирають, виходячи з обсягу змін, характеру місцевості, матеріалів і приладів, що використовуються.

    Залежно від складності рельєфу, кількості і характеру змін місцевості використовують такі способи оновлення топографічних планів за матеріалами аерофотознімання:

    - оновлення на основі нового фотоплану;

    - виправлення копії оригіналу плану на прозорому пластику за аерофотознімками;

    - виправлення копії оригіналу плану на стереофотограмметричних приладах.

    У рівнинних районах, де сталися значні зміни на місцевості для оновлення контурної частини плану використовують фотоплан, виготовлений за матеріалами нового аерофотознімання. На фотоплані креслять всі елементи ситуації, що підлягають відображенню на плані. Контури і об'єкти місцевості, які розпізнаються невиразно і вимагають перевірки та уточнення в полі, креслять тушшю тільки після польового обстеження.

    Зображення рельєфу на фотоплан переносять фотомеханічним шляхом або за допомогою проектора, пантографа (при кутах нахилу на місцевості до 2°).

    Якщо видавничі оригінали підготовлені методом гравірування або роздільного креслення і є позитиви контурної частини, рельєфу і гідрографії, то рельєф на фотоплан можна не переносити.

    Виправлення копії оригіналу плану на прозорому пластику проводять за окремими трансформованими і приведеними до масштабу плану аерофотознімками (для рівнинних і горбистих районів з достатньою кількістю контурів) і за ортофотознімками (для районів зі значними перевищеннями).

    Орієнтування трансформованих аерофотознімків (ортофотознімків) виконують за спільними контурами, які не змінилися.

    Якщо контурів мало, то для орієнтування аерофотознімка треба використовувати точки фотограмметричного згущення.

    Після орієнтування аерофотознімка проводять креслення контурів, що змінилися і з'явилися заново.

    Виправлення копії оригіналу плану на прозорому пластику можна виконувати за прозорою напівтоновою копією фотоплану, суміщуючи їх рамки, координатні сітки і спільні контури.

    Оновлення планів на стереофотограмметричних приладах виконується для горбистих та гірських районів і територій з багатоповерховою забудовою, коли зміни в контурах значні, а також коли потрібно виправити окремі ділянки плану. Оновлення виконують на копіях оригіналів планів, виготовлених на твердій основі з точністю, що встановлена для планів відповідного масштабу. На основі креслять зміни і нові контури.

    При невеликих змінах на місцевості виправлення виконують безпосередньо на складальному або видавничому оригіналах.

 
    7.7.10. Польове обстеження камерально виправлених планів виконують з метою доповнення їх змісту необхідними кількісними і якісними характеристиками, власними назвами, а також об'єктами місцевості, що не відобразилися на фотознімках.

    Коли зміни на місцевості сталися головним чином на тих об'єктах, які не розпізнаються на аерофотознімках камерально, оновлення планів слід починати з дешифрування в полі.

 
    7.7.11. Знімання змін у контурах місцевості можна виконувати прийомами мензульного або тахеометричного знімань з дотриманням вимог, що передбачені для даного масштабу знімання. При невеликих змінах ситуації знімання поточних змін виконують шляхом промірів від чітких контурів, що зберегли своє положення на місцевості.

 
    7.7.12. Топографічні плани масштабів 1:1000 і 1:500 оновлюють шляхом постійного доповнення їх змісту за матеріалами виконавчих знімань.

    Постійне підтримання топографічних планів на сучасному рівні здійснюється за рахунок впровадження системи картографічного обліку, яка забезпечує постійне і безперервне надходження повноцінної інформації про всі зміни, що відбуваються на місцевості.

    При невеликій кількості змін їх наносять на існуючі оригінали планів після польового знімання.

    При значних змінах, коли недоцільно використовувати старий план як топографічну основу, з нього виготовлюють копію на твердій основі з точністю, що встановлена для даного масштабу. Після нанесення всіх змін на копію плану, викреслюють всі нові об'єкти та контури і старі, що збереглися, після чого ця копія стає оригіналом.

 
    7.7.13. Після виконання робіт з оновлення планів здають:

    - оригінали оновлених планів з формулярами;

    - комплект аерофотознімків, які використовували при виправленні плану в полі;

    - польові журнали;

    - кальку висот (якщо її складали);

    - відомості обчислення координат і висот;

    - акти контролю і приймання польових робіт.

 
Структура документу
 
1. Загальні положення
 
  1.1. Основні вимоги
 
  1.2. Застосування топографічних планів
 
  1.3. Зміст топографічних планів
 
  1.4. Проекція, система координат та висот, розграфлення та номенклатура топографічних планів
 
  1.5. Геодезична основа топогра-фічних знімань
 
2. Проектування топографо-геоде-зичних робіт
 
3. Рекогностування та закладання центрів геодезичних пунктів. Побудова геодезичних знаків
 
4. Геодезичні мережі згущення
 
  4.1. Полігонометрія 4 класу, 1 і 2 розрядів
 
  4.2. Трилатерація 4 класу, 1 і 2 розрядів
 
  4.3. Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів
 
  4.4. GPS-спостереження
 
  4.5. Нівелювання
 
5. Знімальна геодезична мережа
 
  5.1. Планова мережа
 
  5.2. Висотна мережа
 
6. Обробка результатів геодезичних вимірювань
 
7. Методи виконання топографічних знімань
 
  7.1. Аерофототопографічне знімання
 
  7.2. Наземне фототопографічне знімання
 
  7.3. Мензульне знімання
 
  7.4. Тахеометричне знімання
 
  7.5. Особливості знімання забудо-ваних територій
 
  7.6. Знімання підземних комунікацій
 
  7.7. Оновлення топографічних планів
 
8. Зведення по рамках суміжних топографічних планів
 
9. Редагування топографічних планів
 
10. Складання і підготовка топогра-фічних планів до видання
 
11. Створення цифрових та елект-ронних топографічних планів
 
12. Складання технічних звітів
 
     Додатки 1 - 3
 
     Додатки 4 - 6
 
     Додатки 7- 12
 
     Додатки 13-15
 
 
Інші документи
 
Інструкція про порядок контролю і приймання топографо-геодезичних та картографічних робіт
 
Всі документи ...
 
  Сторінка :   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   Повернутися до переліку документів
Оголошення

Запрошуємо
ГІС-Форум "Освіта. Наука. Виробництво" - 2015
ГІС-Форум-2018
 
м. Харків
14-16 березня
2018 р.

 
 
GeoGuide на Фейсбуці  GeoGuide у ВК
Новини | Публікації | Довідники | Законодавство | Конференції | Каталоги | Про сайт
GeoGuide, 2009-2018, info@geoguide.com.ua