Карта світу за Птоломеєм

Термін картографія має грецьке походження та означає "рисування карт". Картографія - це сфера діяльності, що допомагає людству орієнтуватися на будь-якій території, наочно передає вигляд певної території, місцерозташування та просторові характеристики об'єктів, поширення природних та соціальних явищ.  

 
Картографія в минулому

Герхард Меркатор

Створення карт - це один з тих видів людської діяльності, що прийшов до нас з глибокої давнини. Перші відомі картографічні зображення відносяться ще до часів Давнього Єгипту. А от наукове обґрунтування картографія отримала у Давній Греції. Тут були розроблені перші проекції, введено поняття широти та довготи та почалося їх застосування на картах, були розроблені настанови по складанню карт, як наприклад "Керівництво по географії Клавдія Птоломея".

Із занепадом Давньогрецької, а потім Давньоримської культури відбувається занепад і картографії. Довгі часи картографи займаються лише практичними питаннями складання, а частіше перемалювання, карт для прибережного судноплавства та невеликих територій своїх країн та земель. 

Справжній розквіт науки картографії починається в епоху великих мандрівок. У 15 сторіччі великі мореплавці починають освоювати світ. Їм стають потрібні карти, що відображатимуть значні території, а іноді і весь відомий світ. Зі своїх подорожей вони привозять нові відомості про моря та океани, острови та континенти. Все це вимагає нових підходів до складання, оформлення і використання карт. І картографія отримує нове життя в роботах практиків та теоретиків Мартина Бехайма та Мартина Вальдземюллера, Дієго Ріберо та Батисти Агнесе, Герхарда Мерткатора та Абрагама Ортеліуса.

Загальний розвиток науки і технологій в подальші роки визначив напрямки розвитку картографії. З розвитком друкарської справи людство перейшло від рисованих карт до карт друкованих. А в останні роки від паперових карт до карт цифрових. На кожному з цих етапів картографам приходилося вирішувати відповідно нові завдання: наприклад, розробляти правила передачі картографічного зображення обмеженої кількістю кольорів, чи пізніше правила кодування метричної та атрибутивної інформації для зберігання карт в базах даних ЕОМ.

 
Картографія сьогодні

	Сучасна цифрова топографічна карта

Сучасна картографія - це наука про карти та способи їх створення та використання. Наука картографія спирається на вчення про предмет та методи картографування та вчення про картографічне відображення світу. Серед основних теорій картографії:

• теорія картографічних проекцій, що розглядає способи відображення поверхні еліпсоїду на площині (картографічні проекції), викаження картографічних проекцій, класифікацію проекцій.
• теорія знакових систем та способів відображення, що розглядає способи подання різноманітних явищ та об'єктів, відображення інформації за допомогою умовних знаків, питання уніфікації умовних знаків та інше.
• теорія картографічної генералізації, розглядає принципи та способи узагальнення інформації об об'єктах та явищах при відображенні їх на картах, методи картографічної генералізації при проектуванні та складанні карт, основні фактори, які впливають на вибір способів генералізації різних типів даних.
• теорія проектування та виготовлення карт, яка розглядає методи, етапи та процеси створення карт, а також питання автоматизації процесів створення картографічної інформації.
• теорія та методи використання карт, в межах якої досліджуються питання аналізу картографічної інформації, вимірювання по картам (картометрія), створення на основі аналізу карт похідних картматеріалів.

Окремими розділами картографії є:

• історія картографії та картографічного виробництва;
• картографічне джерелознавство, що займається питанням походження джерел картографічних даних, їх аналізом та систематизацією.

В практичному аспекті картографія - це технології та способи створення та оновлення різних типів карт та атласів, підготовки карт до видання, технології та інструментарій створення електронних карт, їх використання в геоінформаційних системах.

 
Види карт

Сучасна паперова тематична  карта "Ґрунти України", видана ДНВП "Картографія"

За змістом сучасні карти поділяються на два різних типа: загальногеографічні, що відображають власне місцевість без виділення певних її елементів серед інших, та тематичні карти.

Загальногеографічні карти детально відображають певну місцевість, складаються за єдиними вимогами до їх вмісту, оформленню та математичній основі, при цьому за своїм масштабом поділяють на оглядово-географічні та топографічні.

	Морська навігаційна карта

Оглядово-географічні карти включає зображення земної поверхні, що охоплює значні території. Такі карти мають масштаб від 1:500 000 до 1:10 000 000.

Топографічні карти - детально відображають певну місцевість. Топографічні карти за їх масштабом розрізняють на:

   - оглядово-топографічні карти - масштаб карт 1:1 000 000 та 1:500 000;
   - дрібномасштабні топографічні карти - масштаб карт 1:200 000 та 1:100 000;
   - середнємасштабні топографічні карти - - масштаб карт 1:50 000 та 1:25 000;
   - крупномасштабні топографічні карти - масштаб карт 1:10 000 та 1:5 000;
   - топографічні плани - масштаб карт 1:2 000, 1:1 000, 1:500.

Обзорно-географічні та топографічні карти мають уніфіковану математичну основу. За звичай будуються на основі номенклатурних аркушів.

Тематичні карти - це карти, що відображають окремі елементи місцевості та пов'язані з ними певні показники природних або суспільних явищ. За змістом тематичні карти в свою чергу поділяються на різні типи: геологічні, гідрогеологічні, геоморфологічні, тектонічні, сейсмічні, геохімічні, геоботанічні, зоологічні, кліматичні, агрокліматичні, ландшафтні, карти грунтів, карти рельєфу, карти лісів, карти промисловості та багато інших.

До тематичних карт відносять також спеціальні карти, що орієнтовані на певного споживача. Це, наприклад, учбові карти, різні види навігаційнихі карт, туристичні карти, кадастрові карти та інші.