|
ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
7. До геодезичних мереж спеціального призначення належать:
просторові геодезичні мережі на геодинамічних полігонах;
спеціальні геодезичні мережі для інженерно-геодезичного забезпечення будівництва, гірничої справи та інші мережі, які будуються відповідно до вимог технічних проектів, що розробляються різними відомствами для вирішення спеціальних завдань.
Геодезичні мережі спеціального призначення будуються за відносними методами супутникової геодезії, а також за традиційними методами тріангуляції, трилатерації та полігонометрії.
У сейсмічних і техногенно активних районах країни на геодинамічних полігонах створюються просторові геодезичні мережі для вивчення сучасних рухів земної кори.
Кутові, лінійні, висотні, астрономо-гравіметричні вимірювання та супутникові спостереження у просторових геодезичних мережах виконуються з підвищеною точністю і приводяться до єдиної геодезичної системи для використання їх у процесі врівноваження ДГМ.
Створення геодинамічних полігонів, періодичність та точність геодезичних і гравіметричних вимірювань на них визначаються нормативно-технічними документами, які затверджуються Державним комітетом із земельних ресурсів.
ОБСТЕЖЕННЯ ТА ОНОВЛЕННЯ ПУНКТІВ ДГМ
8. Обстеження та оновлення геодезичних пунктів і нівелірних знаків ДГМ виконується для перевірки їх збереження на місцевості та підтримання в нормальному стані для використання під час виконання топографічних, геодезичних та інженерно-геодезичних робіт.
Польове обстеження геодезичних пунктів і нівелірних знаків полягає у відшукуванні їх на місцевості, визначенні стану центрів, зовнішніх знаків, ОРП та їх зовнішньому оформленні.
Оновлення геодезичних пунктів і нівелірних знаків передбачає виконання всіх робіт, необхідних для приведення їхніх центрів, зовнішніх знаків, ОРП та зовнішнього оформлення у відповідність до вимог діючих нормативних документів.
Визначення нових ОРП замість втрачених до складу робіт з оновлення пунктів не входить і в разі необхідності виконується за спеціальним завданням як модернізація та згущення пунктів ДГМ.
Геодезичний пункт вважається втраченим, якщо не збереглися ні верхній, ні нижній центри. Питання щодо виключення пунктів з каталогів розглядається Державним комітетом із земельних ресурсів з організацією, яка проводила обстеження. Втрата центра підтверджується даними інструментально-геодезичного пошуку.
Обстеження та оновлення геодезичних пунктів і нівелірних знаків у різних регіонах України виконується періодично залежно від необхідності, але не рідше ніж через 10 років, а на території міст та зон активної господарської діяльності не рідше ніж через 5 років.
Усі заново побудовані та оновлені геодезичні пункти і нівелірні знаки здаються за актами місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям чи фізичним особам - землекористувачам або землевласникам для нагляду за їх збереженням.
МАТЕМАТИЧНА ОБРОБКА ВИМІРІВ, КАТАЛОГІЗАЦІЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ ГЕОДЕЗИЧНИХ ДАНИХ
9. Результати вимірів, отримані в процесі побудови та модернізації геодезичних мереж, підлягають математичній обробці. Математична обробка виконується у три етапи: польові обчислення, попередні обчислення, врівноваження мереж з каталогізацією геодезичних пунктів і веденням банку геодезичних даних. Програмне забезпечення для математичної обробки геодезичних вимірів на комп'ютерах повинно мати надійні та високі техніко-економічні показники. Незалежно від програмних засобів, які використовуються під час математичної обробки матеріалів, кінцевий результат обчислень має бути однозначним.
Польові обчислення виконуються в процесі роботи на геодезичному пункті. Вони передбачають обробку результатів вимірювань на кожному пункті та їх контроль згідно з допусками, встановленими відповідними нормативно-технічними документами.
Метою попередніх обчислень є ймовірно-статистичний аналіз результатів вимірювань, оцінка їх точності і отримання необхідних даних для вирівнювання ДГМ, а саме:
горизонтальних кутів (напрямів), довжин ліній та приростів координат, приведених до центрів геодезичних пунктів і редукованих на площину в проекції Гаусса-Крюгера;
робочих координат пунктів геодезичної мережі;
робочих висот пунктів та реперів геодезичної мережі.
Врівноваження мереж та каталогізація геодезичних пунктів включає:
спільне врівноваження астрономо-геодезичної мережі 1 класу та геодезичної мережі 2 класу в загальноземній та референцній системах координат з визначенням елементів орієнтування між цими системами;
врівноваження геодезичних мереж згущення 3 класу;
складання каталогів координат і висот геодезичних пунктів та науково-технічних звітів.
За результатами спільного вирівнювання геодезичних мереж складаються карти висот квазігеоїда. Нормальні висоти пунктів ДГМ повинні бути вирівняні окремо до початку спільного вирівнювання мереж.
На територію країни складаються та видаються каталоги пунктів ДГМ, до основного розділу (розділ А) яких заносяться плоскі прямокутні координати всіх геодезичних пунктів, а до розділу Б - плоскі прямокутні координати пунктів розрядних і спеціальних геодезичних мереж, розміщені за межами населених пунктів.
Порядок і особливості каталогізації пунктів ДГМ регламентуються нормативно-технічними документами Державного комітету із земельних ресурсів.
Результати вимірів та врівноваження геодезичних і нівелірних мереж, координати та висоти геодезичних пунктів, інші кількісні та якісні характеристики елементів ДГМ, відомості про геодезичні знаки і центри пунктів зберігаються:
у банку геодезичних даних Державного комітету із земельних ресурсів і в банку геодезичних даних Міноборони на всю територію країни;
у регіональних банках геодезичних даних на території, закріплені за виробничими підрозділами Державного комітету із земельних ресурсів і військовими частинами Міноборони.
Структура і спеціальне програмне забезпечення регіональних банків повинні бути взаємоузгодженими з банком геодезичних даних, що знаходиться в Державному комітеті із земельних ресурсів.
ОРГАНІЗАЦІЙНІ І НАУКОВО - ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ПОБУДОВИ ДГМ
10. Астрономо-геодезична мережа 1 класу і геодезична мережа 2 класу створюються згідно з програмою побудови ДГМ, затвердженою Державним комітетом із земельних ресурсів та погодженою з Міноборони.
Координацію науково-технічних заходів і виконання робіт із створення та модернізації ДГМ, підготовку кадрів і забезпечення підприємств астрономо-геодезичними і гравіметричними приладами та устаткуванням здійснює Державний комітет із земельних ресурсів.
Програма побудови та модернізації ДГМ передбачає:
побудову астрономо-геодезичної мережі 1 класу;
модернізацію геодезичної мережі 2 класу;
побудову та модернізацію геодезичної мережі згущення 3 класу;
побудову та модернізацію висотних геодезичних мереж;
обстеження та оновлення пунктів і знаків геодезичних мереж.
Модернізація ДГМ здійснюється з метою приведення існуючої мережі до однорідної за точністю і достатньої за щільністю пунктів і виконується на тих ділянках, де на основі обстеження пунктів на місцевості і результатів математичної обробки мереж встановлено, що:
точність раніше виконаних спостережень або врівноважених елементів мережі нижча, ніж вимагають ці Основні положення;
центри геодезичних пунктів втрачені або щільність пунктів геодезичної мережі недостатня для даного району;
виявлено деформації земної поверхні внаслідок дії сейсмотектонічних і техногенних явищ.
Модернізація геодезичних мереж у районах землетрусів, що відбулися з магнітудою п'ять балів і більше, здійснюється в найкоротші терміни, а у вугільних басейнах і районах інтенсивного добування руд, газу, нафти та інших підземних розробок потреба модернізації обгрунтовується маркшейдерськими даними.
Виробничий цикл побудови ДГМ складається з таких основних видів робіт:
проектування мережі;
рекогностування і побудова геодезичних пунктів;
вимірювання елементів мережі;
математична обробка вимірів;
складання каталогів координат і висот геодезичних пунктів та нівелірних знаків.
Середня щільність пунктів ДГМ повинна бути не менше одного пункту на 30 кв. кілометрів. Подальше збільшення щільності пунктів ДГМ обгрунтовується розрахунками, виходячи з конкретних завдань топографо-геодезичного забезпечення території.
Для геодезичного забезпечення топографічної зйомки встановлюються такі норми щільності пунктів та реперів ДГМ:
для зйомок у масштабі 1:25 000 і 1:10 000 - 1 пункт на 30 кв. кілометрів і 1 репер на трапецію масштабу 1:10 000;
для зйомки у масштабі 1: 5 000 - 1 пункт на 20-30 кв. кілометрів і 1 репер на 10-15 кв. кілометрів;
для зйомки у масштабі 1: 2 000 і більше - 1 пункт на 5-15 кв. кілометрів і 1 репер на 5-7 кв. кілометрів.
Для топографічної та кадастрової зйомки в масштабі 1:2 000 і більше на доповнення до пунктів ДГМ визначаються пункти розрядних та знімальних геодезичних мереж.
У разі використання супутникових геодезичних методів для визначення пунктів знімальних мереж можливе обгрунтоване зменшення щільності пунктів ДГМ.
Проектування геодезичних мереж виконується з урахуванням усіх раніше виконаних робіт.
Місця побудови геодезичних пунктів обираються таким чином, щоб забезпечувалось їх збереження та стійкість центрів у плані і за висотою протягом тривалого часу і щоб їх було зручно використовувати в практичній діяльності.
Типи центрів вибираються з урахуванням фізико-географічних умов району робіт, глибини промерзання грунтів, гідрогеологічного режиму та інших особливостей місцевості.
|
