|
ВСТУП
1. Класифікатор топографічної інформації призначений для використання в автоматизованих системах обробки топографічної інформації і служить для формалізованого представлення даних про елементи і об'єкти місцевості, які відображаються на топографічних картах масштабів 1:10000 -1:1000000.
2. За змістом Класифікатор являє собою систематизоване зведення кодових позначень елементів і об'єктів місцевості, а також ознак, які характеризують ці об'єкти при відображенні відомостей про місцевість на топографічних картах.
3. Топографічна інформація, яка включена до Класифікатора, розділена на дві пов'язані між собою частини:
інформація безпосередньо про елементи, об'єкти місцевості, яка вміщує відомості про основні ознаки і постійні властивості, однозначно визначає об'єкт у загальній системі класифікації;
інформація про змінні властивості, які характеризують об'єкт і його відношення до інших об'єктів.
В основу побудови Класифікатора покладено ієрархічний метод класифікації інформації першого типу і фасетний метод класифікації інформації другого типу.
3.1. Вся інформація першого типу на вищому ступені ієрархії розділена на вісім класів за елементами змісту топографічних карт. Розвинення кожного класу в глибину і ширину неоднакова і залежить від ступеня взаємозв'язку об'єктів і вибраних ознак класифікації.
На нижчому ступені класифікації кожного елемента змісту знаходиться сукупність однотипних елементарних об'єктів карти, які є мінімальною величиною /одиницею/ даних про місцевість, що трансформуються в процесі обробки картографічної інформації. Кожний елементарний об'єкт карти вміщує заздалегідь визначений набір характерних ознак /кількісних і якісних/, які не використовувалися як ознака класифікації. Кількість цих ознак і їх смислове значення різні і залежить від типу об'єкта.
В цілому система класифікації елементів і об'єктів місцевості, які відображаються на топографічних картах, характеризується такими показниками:
максимальна кількість рівнів класифікації /глибина/ - 8;
максимальне число класифікаційних угрупувань на одному рівні - 9.
3.2. Система кодування інформації про елементи і об'єкти місцевості, включених до Класифікатора, побудована на загально прийнятій системі класифікації.
3.2.1. Для ієрархічної системи класифікації застосовується послідовний метод кодування. Алфавітом коду служать десяткові цифри з основою коду рівною 10. Довжина коду постійна. Кодова позначка являє собою послідовність восьми однозначних розрядів. Значення розрядів понижується зліва направо. Кожна цифра вищого розряду вказує на належність об'єкта /або кваліфікаційного угрупування/ до визначеного елемента змісту, друга цифра означає номер класифікаційного угрупування другого ступеня класифікації і так далі до останнього ступеня.
У тих випадках, коли поділ на елементарні об'єкти проходить на більш високих рівнях класифікації, то в нижчих розрядах у кодові позначки, які залишилися, заносяться нулі.
3.2.2. Для фасетної системи класифікації властивостей, які характеризують елементи і об'єкти місцевості, застосовується паралельний метод кодування однотипних ознак, кожна з яких об'єднує окрему групу властивостей.
Послідовність кодів характеристик об'єктів у загальній структурі кодового опису інформації може бути довільний при запису коду об'єкта.
Для кодування смислових значень ознак /наприклад, вид рослинності, матеріал споруди і таке інше/, які характеризують об'єкти, використовуються методи серійно-порядкової і порядкової реєстрації.
3.2.3. Взагалі повний кодовий опис кожного конкретного елементарного об'єкта карти буде складатися з двох частин:
ідентифікаційної частини - коду даного об'єкта;
інформаційної частини - кодів характеризуючих ознак і смислових значень цих ознак /кодів ознак/.
4. Класифікатор топографічної інформації складається з двох частин і додатка.
Перша частина вміщує перелік найменувань об'єктів класифікації і їх кодових позначок, а також сукупність кодів ідентифікаційних ознак, які характеризують об'єкт класифікації.
Перелік об'єктів класифікації складено в порядку зростання їх кодів.
Ця частина Класифікатора складається з трьох блоків:
блок 1 - ідентифікаційні коди об'єктів /графа 1 таблиці/;
блок 2 - найменування класифікаційних угрупувань і об'єктів класифікації /графи 2 і 3 таблиці/;
блок 3 - коди ознак, які характеризують об'єкти класифікації /графа 4 таблиці/.
У блоці 3 подано повний набір ознак, які властиві даній групі елементарних об'єктів, з якого в процесі кодування вибираються ознаки, властиві конкретному елементарному об'єкту з урахуванням наявних про нього відомостей.
Класифікатор передбачає також можливість кодування узагальненої інформації про об'єкти місцевості. При цьому рівень узагальнення може відповідати одному із прийнятих класифікаційних угрупувань, а набір характерних ознак - сукупності ознак, властивих всім об'єктам, які входять у вибране класифікаційне угрупування.
Друга частина Класифікатора містить перелік ознак, які характеризують об'єкти класифікації, смислових значень ознак та їх кодових позначень. Вона складається з чотирьох основних блоків:
блок 1 - коди характерних ознак /графа 1 таблиці/;
блок 2 - найменування ознак, які характеризують об'єкт класифікації /графа 2 таблиці/;
блок 3 - смислові значення характерних ознак /графа 3 таблиці/;
блок 4 - коди смислових значень /графа 4 таблиці /.
Для зручності в користуванні друга частина Класифікатора доповнена блоком, який пояснює відношення ознак до названих елементів змісту /графа 5 таблиці/. Перелік найменувань ознак, які характеризують елементарні об'єкти, складено в алфавітному порядку.
У блоці 3 наведено перелік смислових значень ознак, які характеризують якісну сторону об'єкта. При кодуванні ознаки, яка характеризує об'єкт у кількісному аспекті, в кодовому описі об'єкта дано безпосереднє значення кількісної характеристики /висоти, глибини і таке інше/. Винятком є значення характеристики 38 /кількість жителів/, значення якої дається в десятках при кількості жителів до ста тисяч осіб і в тисячах із знаком "-", якщо кількість жителів більше ста тисяч осіб.
В додатку до Класифікатора подано перелік ознак, які характеризують об'єкти класифікації, в якому найменування характерних ознак розміщені в порядку зростання їх кодів.
5. У процесі побудови формалізованих описів інформації про об'єкти місцевості запис кодованої комбінації здійснюється з використанням роздільних знаків, які забезпечують розрізнення початку і кінця запису, розділення ідентифікаційної /коди об'єктів/ та інформаційної /коди характеристик/ частин в загальному кодовому описі, а також розрізнення кодового опису однієї характеристики від другої або коду характеристики від коду смислового значення.
П р и к л а д. Об'єкт "Озеро" з абсолютною висотою урізу води, рівною 324,8 м, і постійною береговою лінією, має власну назву "Біле" і в формалізованому вигляді представляється так:
31120000 - х4:324,8/36:1/9:Біле/,
де: 31120000 - код об'єкта "Озеро" -вибирається з першої частини Класифікатора;
х - роздільник ідентифікаційної та інформаційної частин кодового позначення;
4 - код характеристики "Абсолютна висота" -вибирається з другої частини Класифікатора по найменуванню ознаки /графа 1 і 2/;
: - роздільник коду характеристики і коду значень характеристики /або для кількісних характеристик - безпосереднього значення/;
324,8 - значення характеристики "Абсолютна висота";
/ - роздільник між інформаційними описами характеристик;
36 - код характеристики "Характер берегової лінії" - вибирається з другої частини Класифікатора за найменуванням ознаки /графи 3 і 4/;
9 - код характеристики "Власна назва";
/- кінець кодового опису інформації про об'єкт.
Перелік характеристик, які визначають зміст інформаційної частини кодового опису об'єкта місцевості, встановлюється на основі першої частини Класифікатора /графа 4/ з урахуванням відомостей, зазначених на вихідному картографічному матеріалі.
|
