Як повідомляє , постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 року № 646 затверджено Порядок побудови Державної геодезичної мережі, проект якої було розроблено Науково-дослідним інститутом геодезії і картографії.
У цьому нормативно-правовому документі запроваджені новації, які підвищують інформаційно – технологічний рівень побудови координатної основи для забезпечення використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000. Зокрема у структурі Державної геодезичної мережі передбачено, що геодезична (планова) мережа ґрунтується на українській постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та геодезичні (планові) мережі 1, 2 і 3 класу.
Положення геодезичних пунктів української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та геодезичної (планової) мережі 1 класу визначається в таких системах координат: світовій, загальноземній, європейській та референцній, між якими встановлюються однозначні зв’язки, що визначаються параметрами зв’язку систем.
За загальноземну систему координат приймається Міжнародна земна референцна система - InternationalTerrestrialReferenceSystem (ITRS) Міжнародної служби обертання Землі. Система ITRS встановлена Секцією координатної основи Центрального бюро Міжнародної служби обертання Землі - InternationalEarthRotationService (IERS) з присвоєнням їй назви - InternationalTerrestrialReferenceFrame (ITRF), що забезпечує відповідність ITRS певній часовій епосі.
За європейську систему координат приймається Європейська земна референцна система 1989 року - EuropeanTerrestrialReferenceSystem 1989 (ETRS89). Система ETRS89 встановлена підкомісією з питань європейської референцної основи - IAGSubcommissonforEurope (EUREF) з присвоєнням їй назви - EuropeanTerrestrialReferenceFrame - ETRF, що забезпечує відповідність ETRS89 певній часовій епосі.
Крім того, цей Порядок передбачає створення механізму геодезичного моніторингу Державної геодезичної мережі, що включає моніторинг стану та стабільності геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі і спостереження за горизонтальними і вертикальними деформаціями земної поверхні, зміною величин прискорення у вільному падінні на території країни.
Інфраструктура Державної геодезичної мережі включає банк геодезичних даних, як системи, що складається з баз геодезичних даних (супутникових, геодезичних, нівелірних, гравіметричних), системи керування базами даних і прикладного програмного забезпечення для оброблення, зберігання та захисту даних, організації доступу до геодезичної інформації.
