|
Створення карт
Основними етапами створення карт є:
1. Розробка та погодження з замовником завдання на карту.
2. Проектування карти
3. Збір вихідних та опрацювання даних для карти
4. Власне складання карти
5. Підготовка карти до видання
Розробка та погодження з замовником завдання на карту - перший і дуже важливий етап робіт зі створення карт. Під час цього етапу визначається тематика та призначення нової карти. З тематики та призначення карти витікають загальні вимоги до змісту, масштабу, проекції, системи координат, складу об'єктів, оформлення та формату вихідного документу. Безпосередньо в завданні часто вказується, якими нормативними документами слід керуватися при складанні карти. Все вище перелічене оформлюється у вигляді документу - технічного завдання. Технічне завдання підписується уповноваженим представником організації - замовника робіт та підприємства- виконавця робіт зі складання карти.
На підставі узгодженого технічного завдання виконується проектування карти. Результатом проектування є програма карти - документ, що містить детальну інформацію з наступних питань:
- призначення карти;
- характеристика району картографування;
- математична основа карти;
- зміст карти;
- джерела даних та порядок їх використання;
- способи картографічного зображення, що мають застосовуватися при складанні карти;
- вимоги щодо застосування методів картографічної генералізації;
- вимоги до оформлення карти;
- опис технології виготовлення карти.
Наступний етап робіт зі створення карти включає роботи по збору (підбору) даних, на підставі яких має складатися карта, та їх опрацювання. Для різних типів карт джералами виступають різні матеріали.
Вихідними даними для топографічних карт є:
- дані геодезичної основи на територію картографування (астрономічні пункти, пункти державних геодезичних мереж, мереж сгущення та спеціальних планових та висотних мереж, гравіметричні пункти);
- дані аерофотознімання, космічного оптичного, спектрального та радарного знімань, повітряного лазерного сканування;
- дані техеометричного, мензульного та інших наземних типів знімань;
- крупномасштабні топографічні карти та плани;
- матеріали кадастрових знімань (дані земельного кадастру, лісового та водного кадастру) та матеріали інвентаризацій доріг, інженерних комунікацій і т.п.;
- матеріали польового дешифрування;
- дані різноманітних спостережень (наприклад, дані гідропостів).
Для тематичних карт вихідними є:
- топографічні карти на відповідну територію;
- матеріали тематичної обробки даних дистанційного зондування землі;
- матеріали метеорологічних, гідрометеорологічних спостережень;
- дані натурних спостережень та вимірювань (наприклад, геологічні вищукування, гравіметричні вимірювання і т.д.);
- матеріали довготривалих спостережень на стаціонарних пунктах спостережень (наприклад, для складання фенологічних карт час настання певних фенофаз фіксується здебільшого на певних стаціонарних точках спостережень, оскільки неможливо охопити спостереженнями всю територію);
- комбінації даних лабораторних досліджень (наприклад, лабораторні аналізи зразків грунту, порід, якості води і т.п. Важливо щоб місця відбору проб були певним чином локалізовані);
статистичні дані (фактично основне джерело для карт населення, економічних карт та ряду інших);
- різноманітні текстові документи, фото та відеоматеріали, що фіксують інформацію про розвиток певних подій, явищ.
Взагалі всі джерела інформації що використовуються для складання карт прийнято поділяти на первинні та вторинні. Первинні джерела - це документи, отримані безпосередньо в ході вимірювань та спостережень. Вторинні - це джерела, що містять дані отримані шляхом аналізу та узагальнення первинних документів.
Після отримання та відповідної обробки приступають безпосередньо до складання карти. В першу чергу наносяться елементи математичної основи, необхідні для правильного розташування на карті всіх інших даних.
При складанні тематичних карт після нанесення елементів математичної основи на карту наносять базові топографічні дані: контури берегової лінії, об'єкти гідрографії, якщо потрібно межі адміністративних одиниць, населені пункти та інші необхідні для карти відповідного типу загальні дані про місцевість. Далі розробляється легенда карти: набір умовних позначень, палітра кольорів для подання відповідних кількісних або якісних показників і т.п. Всі тематичні дані класифікуються відповідно до прийнятої системи і наносяться на карту відповідно до розробленої легенди.
Під час складання стежать щоб різні елементи змісту узгоджувалися між собою. Об'єкти мають узгоджуватись:
- з іншими об'єктами цього ж тематичного шару, особливо якщо мова йде про різноманітні мережі (річкову, дорожню);
- з об'єктами інших тематичних шарів, якщо вони зв'язані певними топологічними відносинами (наприклад, рельєф-гідрографія, населені пункти-дорожня мережа);
- з інформацією інших тематичних карт на цю ж територію (якщо складається серія карт різної тематики на одну і й ту саму територію).
Також важливо під час складання стежити, щоб дотримувалися вимоги щодо навантаження карти, її читанності та наочності. Це особливо стосується нанесення підписів до об'єктів.
Сьогодні значна частина складаємих карт використовується виключно в електронному вигляді. Між тим роль паперових карт залишається дуже важливою, бо часто не можливо чи не зручно мати при собі комп'ютер або інший пристрій для роботи з електронними картами. Якщо ж планується друк карти, то останнім етапом робіт є підготовка карти до видання.
На етапі підготовки карти до видання виконуються операції з приведення картографічного зображення, оформлення карти у вигляд придатний для роздруку. Цей етап передбачає виконання операцій, що дозволять вивести карту на друк на аркушах певного формату: так іноді карту "довертають" на якийсь кут, щоб вона зручно розташувалась на аркуші заданого розміру, при цьому постає потреба у відповідному довороті підписів та деяких умовних знаків. Далі вирішуються задача позарамкового оформлення карти: нанесення різноманітних довідкових даних та елементів допоміжнього оснащення. Крім того постає потреба розподілити карти на копії в чотирьох, шости або іншій заданій кількості кольорів для тиражування на поліграфічному обладнанні.
Оновлення карт
Карти будь-якого змісту та призначення з часом застарівають. Це відбувається через зміни, що відбуваються на місцевості, зміну наших знань про ті чи інші процеси та явища, зміни потреб у картографічних даних і, як наслідок, встановлення нових вимог до змісту, точності чи оформлення карт.
Старіння карти (map deterioration) - закономірний процес, який призводить до того, що з часом зміст карт не відповідає реальній дійсності території, зображеної на карті.
Старіння карти може бути фізичним та моральним. Фізичне старіння карти є основним і відбувається під дією природних факторів (наприклад, ерозійні процеси на території) або в наслідок діяльності. Моральне старіння карти зумовлене зміною нормативних документів, за якими карту було складено (наприклад, зміна системи координат, висот, системи умовних позначень) або зміна рівню знань про явища та процеси, що відображені на карті.
Для того, щоб карти залишалися достовірними їх оновлюють. Процес оновлення в першу чергу стосується топографічних карт, що відображають безпосередньо саму земну поверхню.
Оновлення карт (map updating) - процес відтворення на існуючих картах змін, що сталися на місцевості за певний період часу. Такі зміни передусім пов'язані з діяльністю людини: житлове та промислове будівництво, поява нових транспортних шляхів, гідротехнічне будівництво, лісові насадження. Певні зміни можуть бути зумовлені природними явищами, зазвичай, катастрофічного характеру: землетруси, повені, обвали, зсуви тощо. Рельєф місцевості здебільшого не зазнає таких змін, як контурна частина.
Оновлення карт виконують за періодичною чи безперервною системою. За періодичною системою карти оновлюють через певні проміжки часу. За безперервною системою всі зміни постійно фіксуються на карті і, коли обсяг цих змін досягає 25-30%, карту перевидають.
Топографічні карти оновлюються за періодичною системою. Чим дрібнішим є масштаб топографічної карти тим, тим менше на її зміст впливають дрібні зміни на місцевості і тим довше вона може вважатися достовірною.
Способи оновлення топографічних карт зводяться до:
- камерального внесення змін у зміст оновлюваної карти за аерофотознімками, даними космічного знімання тощо;
- камерального внесення змін у зміст оновлюваної карти за даними картографічних матеріалів більшого і цього ж масштабу, отриманих у результаті нового знімання або оновлення;
- польового внесення змін у зміст оновлюваної карти за допомогою мензульного (чи іншого) знімання.
За безперервною системою оновлюються політико-адміністративні карти, різноманітні кадастрові карти, а також карти, призначені для вирішення навігаційних завдань.
Література за темою:
1. Берлянт А.М., Картография: Учебник для вузов. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 336 с.
2. Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією В.Літинського/. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.: іл.
Інші матеріали довідника:
Карти та їх характеристики, Елементи карти, Картографічні проекції, Способи картографічного зображення, Картографічна генералізація
|
Карти та їх характеристики