систематизоване зведення відомостей про об’єкти чи явища. Містить фізико-географічну характеристику, класифікацію, дані про динаміку, картографічні й статистичні матеріали, екологічну, соціально-економічну оцінку об’єкта чи явища, рекомендації щодо його використання, охорони тощо. Кадастри складають періодично або шляхом неперервних спостережень за відповідним об’єктом. Розрізняють водний кадастр, детеріораційний кадастр, земельний, кліматичний, лісовий, ґрунтовий, ландшафтний кадастри, кадастр мінеральних ресурсів, медико-географічний, кадастр особливо охоронюваних природних об’єктів і територій, рекреаційний, промисловий, тваринного світу, рослинного світу та ін.

сукупність (об'єднання) кадастрових кварталів.

графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру.

компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо).

індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема меж земельних ділянок з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт), що служать основою для кадастрів.

Документ на кальці, чи її заміннику, призначений для зберігання отриманої в процесі топографічного знімання інформації про рельєф.

Документ на кальці чи її заміннику, призначений для зберігання отриманої в процесі топографічного знімання інформації про ситуацію.

комплекс інженерних споруд, обладнання й санітарних заходів, що забезпечують збирання й відведення стічних вод населеного пункту або підприємства до очисних споруд, а також їх очищення й знезараження перед утилізацією або скиданням у водойму чи водотік.

Явище, пов’язане з дією підземних вод, що зводиться до вилужування гірських порід (вапняків, доломітів, гіпсу) й утворення пустот (каналів, печер) у породі. Карст часто супроводжується проваллями й утворенням западин на земній поверхні.