відношення покритої лісом площі до загальної площі району, області, території країни, континенту, світу (виражається в процентах).

В Україні ліс займає 14.3% площі території. Найбільша лісистість у Карпатах (40% площі регіону) та в Поліссі (29%).

Усі ліси на території держави становлять лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, без лісової рослинності, але надані для потреб лісового господарства. До земель Лісового фонду належать: лісові – з наявною лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю, як і землі без лісової рослинності (зруби, згарища, рідколісся тощо), нелісові – лісові шляхи, споруди, траси лінійних споруд, водойми, болота, а також зайняті сільськогосподарськими угіддями, що використовувалися для потреб лісового господарства.

штучні захисні насадження дерев і чагарників у вигляді стрічки.

географічна зона помірного й субтропічного поясів, характерною особливістю ландшафту якої є чергування на вододілах лісових та лукостепових ділянок.

1) щорічний перелік строків настання сезонних явищ природи в певному пункті або на певній території. Цим терміном користуються у фенології, а в метеорології його замінено на "щорічник" ("щомісячник"). Літопис природи – документальне джерело даних для побудови кліматичних карт, прогнозування погоди та клімату;

2) щорічний науковий звіт про діяльність заповідника.

приливно-відливна зона моря (океану), що займає узбережну або донну частину мілководдя. Характеризується дуже високою насиченістю життєвими формами.

Верхня в структурній будові Землі тверда оболонка завтовшки 150-250 км, що характеризується великою міцністю й охоплює земну кору і верхню мантію. Нижче розташована астеносфера, пружисті властивості якої значно менші, ніж літосфери.

Витягнуте в одному напрямі заглиблення, що постійно знижується. Схили лощини називають її боками. Лінія, яка проходить через найнижчі точки дна і по якій звичайно стікає вода, називається віссю лощини, водозливною лінією, або тальвегом. Верхню межу схилів називають брівкою лощини.

Широку лощину з пологим дном називають долиною. У гірських районах вузьку і глибоку лощину зі стрімкими кам’янистими схилами називають міжгір’ям, або гірським проходом. Вузьку лощину зі стрімкими схилами у рівнинній місцевості називають яром, або балкою.

біогеоценоз, в якому домінують угруповування багаторічних трав’янистих рослин. Луки бувають природні та штучні. Поширені в річкових долинах (заплавні луки, які затопляються під час повені), на межиріччях або вододілах (суходільні, або материкові, луки, що зрошуються лише за рахунок опадів) і в горах, вище за межу лісу (субальпійські та альпійські луки).

утворення з льоду, що зберігається цілорічно, живиться головним чином за рахунок снігу й рухається вниз по схилу під дією власної ваги. Льодовики бувають гірські й материкові. Займають площу близько 11% площі суходолу.