Основний елемент структури континентів, що протиставляється геосинкліналям і відрізняється від них значно спокійнішим тектонічним режимом. У сучасному рельєфі платформи здебільшого виражені материковими рівнинами і шельфовими морями. Гравітаційні аномалії в межах платформ невеликі за амплітудою і градієнтом, сейсмічна активність понижена порівняно з геосинкліналями. В межах платформ виділяють щити і плити. Ці ознаки характерні для континентальних платформ, земна кора яких має значну товщину з наявністю в ній «гранітного шару». Крім цих платформ, виділяють  платформи, що характеризуються плоским рельєфом. Земна кора в них невеликої товщини (5-7 км), без «гранітного» шару.

сукупність водяних організмів, які населяють поверхневий (до глибини 15 метрів) шар води; можуть триматись на поверхні води або перебувати в напівзануреному стані (наприклад, саргасові водорості, ряска, деякі медузи).

Прямокутні координати на площині, на якій відображена за певним математичним законом поверхня земного еліпсоїда.

Площина, що вміщує прямовисну лінію в даній точці і паралельна до осі обертання Землі.

Площина, що проходить через нормаль до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і його малу вісь.

Площина, що проходить через дану точку і вісь обертання Землі.

Площина меридіана, від якої ведеться лічба довгот.

щорічне регулярне підвищення рівня води у водотоках під час танення снігу й льодовиків або внаслідок тривалих дощів. Розрізняють повені весняні, весняно-літні та літні. На більшості річок України повені весняні.

фізична суміш газів різної хімічної природи; матеріальне середовище, з яким пов’язана життєдіяльність організмів. Повітря не лише утворює газову оболонку Землі, а й є газовим компонентом грунту, природних вод, тканинних рідин організмів. Газовий склад повітря відносно сталий як протягом доби, так і в різні пори року: азот (78.01%), кисень (20.95%), вуглекислий газ (0.03%), інші інертні гази, водяна пара, ефірні олії тощо.