Окремість характерна для базальтів; характерна багатогранними стовпами, які виникають за системою перпендикулярних тріщин при вивітрюванні.

Вулканічне скло базальтового складу, те ж саме, що й тахіліт.

Нижній шар земної кори, розташований між ґранітним шаром та верхньою мантією землі. Складається з порід основного складу типу габро і високометаморфізованих порід.

Магматична гірська порода, що складається з плагіоклазу, олівіну, авгіту, а також лейциту, нефеліну. Використовують для кам’яного литва та як облицьовувальний матеріал.

Поверхня поздовжнього профілю водного потоку, на рівні якої потік (ріка, струмок) втрачає свою енергію і нижче якої не може поглибити (еродувати) своє ложе. Загальний (головний) рівень Базисної ерозії - рівень Світового океану, точніше рівень дна водотоків, які впадають в океан в їх гирлі.

Система трикутників, що служить для переходу від довжини геодезичного базису до довжини сторони тріангуляції тригонометричним способом.

Сторона трикутника тріангуляції, довжина якої визначена з безпосередніх вимірів і служить вихідною для визначення довжин інших сторін.

Нижній продуктивний пласт багатопластового родовища, який залягає на глибині, доступній для масового буріння видобувних свердловин при сучасному стані техніки і технології, характеризується найбільшою продуктивністю, значними запасами і високою сортністю та якістю нафти, а також є достатньо підготовленим для розробки.

Система грабенів глибинного закладення, розташованих на північній західній околиці гірської області Прибайкалля. Довжина – 2000 км.

Другий знизу ярус середнього відділу юрської системи, йде за аленським ярусом.