процес отримання даних про поверхню Землі методом аерофотозйомки або шляхом спостереження і вимірювань із космосу.

Отримування даних про Землю з космосу, використовуючи властивості електромагнітних хвиль, випромінюваних, відбиваних, поглинених чи розсіюваних об'єктами зондування

Отримування даних про об'єкт зондування на відстані без безпосереднього контакту з ним

аберація оптичної системи, що виявляється у зображеннях, де лінійне збільшення у спряжених площинах змінне по полю. Якщо таке збільшення зменшується від центра поля зображення до його периферії, то дисторсія бочкова, якщо ж воно зростає – то подушкоподібна. Кількісно її можна описати відносною дисторсією як V=φ/φ₀-1, де φ - наявне лінійне збільшення предмета; φ₀ – лінійне збільшення ідеальної системи (для параксіальної зони).

проміжна зона Світового океану між евфотичною та афотичною зоною, що розташована на глибинах 200...1500 м, куди проникає незначна кількість сонячного світла (сутінкова зона).

аберація оптичної системи, зумовлена хвильовою природою світла та виникає внаслідок його дифракції на діафрагмах, оправах оптичних елементів (наприклад, лінз, дзеркал), малих об’єктах досліджень та ін. Через це зображення монохроматичної світної точки, що лежить на осі системи, має вигляд світлої плями, оточеної концентричними кільцями з послідовно зменшуваною інтенсивністю.

Експлуатування систем ДЗЗ чи окремих її елементів, а також накопичування, обробляння, інтерпретування та розповсюдження даних ДЗЗ

зміна видимого положення світила на небесній сфері, зумовлена обертанням Землі навколо своєї осі. Вона дорівнює зміщенню об’єкта до сходу на кут β=0.319×cosφ×sinγ, де φ - географічна широта спостерігача; γ - кут між напрямами на небесний об’єкт та апекс.

Зміщення світила внаслідок добового обертання Землі довкола осі або під час спостереження світила з різних пунктів земної поверхні. Добовий паралакс Сонця дорівнює 8.5², а Місяця – 57’02”. Добові паралакси зір, через їх велику віддаленість від Землі, майже дорівнюють нулеві.

Координата, що визначає положення точки на Землі (планеті) у напрямі захід-схід. Є довгота астрономічна, довгота геодезична, довгота геоцентрична. Довготу відлічують від 0 до 360° із заходу на схід або в обидва боки від 0 до 180° із додаванням слова «східна» або знака «+» чи «Е» і – «західна» або знака «-»  чи «W».