Величини, що визначають положення проекцій на горизонтальну площину вертикальної осі геодезичного приладу та осі візирної цілі відносно центру геодезичного пункту.

Нескінченно малий еліпс у будь-якій точці карти, що є зображенням нескінченно малого кола в цій самій точці на поверхні еліпсоїда або кулі.

масове поширення інфекційного захворювання серед населення певної місцевості. На виникнення та розвиток епідемій впливають фактори довкілля й соціально-економічні потрясіння.

масове поширення інфекційного захворювання серед тварин на значній території (ящур, чума та віспа свиней, чума й холера птахів та ін.).

масове поширення інфекційних хвороб рослин, спричинених паразитичними грибами, бактеріями, вірусами.

Проекція гіпоцентру землетрусу на земну поверхню.

Процес руйнування гірських порід або ґрунтів водою чи вітрами спільно з гравітаційними рухами (переміщеннями). Розрізняють ерозію площинну (абеляцію), коли відбувається поверхневий змив, що призводить до зниження поверхні водозбірних басейнів, і ерозію лінійну, коли відбувається лінійний розмив, унаслідок якого утворюються долини, яри, балки.

руйнування гірських порід, ґрунту чи будь-яких інших утворень зі зміною властивостей і цілісності їхньої поверхні. Причинами ерозії можуть бути природні агенти (вода, вітер, льодовики) та антропогенні фактори (забруднення довкілля, знищення лісу, перевипас худоби та ін.). Ерозія – один із головних факторів формування й зміни рельєфу.

затоплювані лійкоподібні гирла річок, що розширюються, впадаючи в моря й океани. Перехідні зони (екотони) між морськими та прісноводними місцеперебуваннями. Характеризуються унікальними фізичними і біологічними ознаками, тому виокремлюються в особливий клас біомів.

однорічні трав’яні рослини з дуже коротким, як правило, весняним вегетаційним періодом (наприклад, крупка весняна, арабідопсис). Характерні для пустель, напівпустель, почасти для степів. Є важливою ланкою трофічних ланцюгів у бідних екосистемах.