Проникнення речовини в рідкому або газовому стані в первинні мінеральні комплекси, що призводить до розсіяного вкрапленого розміщення мінералів у гірських породах.
картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану).
організми з вузькими межами екологічної пристосованості (стенобіонти), які своєю поведінкою, зміною фізіологічних реакцій або самою наявністю свідчать про зміни в середовищі проживання або певні його характеристики.
опромінення земної поверхні сонячною радіацією. Залежить від висоти стояння Сонця над горизонтом, висоти місцевості над рівнем моря, її експозиції. Залежно від стану довкілля, тривалості та інтенсивності інсоляції її прояви можуть бути як позитивними, так і негативними для людини.
здатність геоінформаційних ресурсів, технічних та програмних засобів інформаційної системи містобудівного кадастру до функціональної та інформаційної взаємодії в середовищі геоінформаційних систем.
переселення окремих видів тварин і рослин за межі їхнього природного ареалу та адаптація їх до нових умов проживання. Інтродукція може бути цілеспрямованою – здійснюється для введення в культуру нових видів (наприклад, кукурудза, картопля інтродуковані в Європу з Америки) та спонтанною, коли організми заносяться в нові райони випадково й, акліматизуються тут, стають шкідниками або бур’янами. Інтродукція – початковий етап акліматизації рослин і тварин.
штучне зволоження ґрунтів будь-яких агроценозів, котрим бракує вологи для збільшення запасів води в зоні кореневих систем. Може бути регулярним (цілорічним) і періодичним (один чи кілька разів на рік), а за способом подавання води – самопливним і машинним. Особливо велике значення зрошення має в посушливих регіонах і для освоєння пустель і напівпустель.