Технологія збагачення корисних копалин, за якою кожен з отримуваних продуктів направляється на подальше використання.

Дебіт видобувної нафтової свердловини, при перевищенні якого настає прорив у неї води (газу) внаслідок підняття водяного (опускання газового) конуса.

Частина періоду розробки нафтового (газового) родовища, коли із експлуатаційного об’єкта під час витіснення нафти (газу) із пластів водою одержують продукцію практично без води.

Спосіб гідравлічного укладання породи у сховищах, у гідровідвалах і хвостосховищах, при якому намивний трубопровід прокладається безпосередньо по поверхні породи, що намивається або на греблях в межах ярусу намиву.

Видобування природного газу і його подавання до магістрального газопроводу за рахунок природної пластової енергії на початковому етапі розробки родовища, поки величина пластового тиску досить велика (5,5–12 мпа).

Підземні води, які мають вільну поверхню (тиск на яку дорівнює атмосферному), а також води в наземних водостоках і водоймах, у трубах при неповному їх заповненні.

У нафтодобуванні - відношення накопиченого відбору рідини із експлуатаційного об’єкта до початкового балансового запасу нафти при пластових умовах під час витіснення нафти водою, що застосовується при побудові характеристики витіснення нафти водою.

Комплекс технологічних методів переробки мінеральної сировини, об'єднаних замкненим водообігом, що виключає забруднення навколишнього середовища.

Мінерал, водний оксид урану.

Мінерал, водний танталоніобат натрію, кальцію і цирконію.