Картографічна сітка, яку одержують, застосовуючи скісну систему полярних сферичних координат.

Оригінал карти, який отримано за результатами складання і на якому всі елементи карти виконані згідно з вимогами редакційних документів.

Комплекс робіт, основною метою яких є виготовлення на основі редакційного плану оригіналу карти.

Картографічна проекція, в якій окремі частини картографічної сітки побудовані в різних проекціях або в одній проекції, але з різними параметрами - сталими величинами в рівняннях проекції.

низькорослі форми дерев, рідше чагарників, що адаптовані до несприятливих умов довкілля. Поширені в тундрі, на морських узбережжях і т.д.

Масштаб довжин,в якому числа, що стосуються відповідних довжин на карті і в натурі записуються словами.

атмосферний вихор, що обертається (з віссю, близькою до вертикалі) зі швидкістю 50...100 м/с. Виникає в грозовій хмарі й поширюється до земної поверхні. Має вигляд стовпа з лійкоподібним розширенням знизу в гору. Утворюється в умовах сильної нестійкості стратисфакції в атмосфері в жарку пору року й переміщується зі швидкістю 10...20 м/с. Супроводжується грозою, дощем, градом; спричиняє величезні руйнування, особливо в населених пунктах, лісах. Розрізняють пилові, піщані та водяні смерчі.

фотохімічний туман – видиме сильне забруднення повітря, що характеризується поєднанням частинок пилу, краплин туману, газоподібних полютантів і диму. Гранично шкідливий ступінь забруднення атмосфери. Головне джерело смогу – продукти згоряння вугілля, мазуту, солярової оливи, вихлопи автотранспорту.

вміст розчинних солей у природних водах (виражається в проміле ‰, тобто десятих частках процента): прісна вода – 0.5...2 ‰, солонувата – 1...3, солона – 10...50, ропа – понад 50 ‰.

1) засолені (насичені мінеральними солями) грунти, що утворилися із солончаків. Поширені в лісостепових, степових зонах і напівпустелях;

2) місця споживання солі дикими тваринами в природних умовах.