сукупність тварин, які мешкають у печерах, тріщинах гірських порід і т.д. (безхребетні – ракоподібні, комахи, молюски, черви та хребетні – земноводні, кажани, риби).
Спосіб зображення на карті локалізованих у відповідних місцях об'єктів і явищ за допомогою різного виду значків, розміри яких є сталими або змінюються за якоюсь прийнятою шкалою.
1) частина території або акваторії з просторово обмеженою, порівняно однорідною сукупністю абіотичних факторів і біотичних факторів довкілля, що забезпечують цикл розвитку певної популяції;
2) ділянка простору (місце оселення), яка використовується тваринами або в обмежений період часу (сезонно, частину доби), або з певної потреби – для живлення, розмноження, як схованка та ін.
тип рослинності, що об’єднує трав’яні угруповання, в складі яких переважають ксерофіти, зокрема ковили, типчаки, житняки, келерії, з домішкою кореневищних злаків та посухостійкого різнотрав’я. Степи формуються в умовах помірного клімату й займають близько 15% поверхні суші.