мілководна узбережна зона моря (океану), що простягається від нульового рівня води до нижньої межі поширення фотосинтезуючих рослин (до глибини 200 м, рідше – 500 м). Екологічні умови субліторалі найоптимальніші для морських організмів.
верхня частина літоралі; узбережна морська смуга, що зволожується бризками прибою та рідко (лише під час найвищих приливів) заливається водою. В супраліторалі стискаються морські й наземні флора та фауна.
сухий гарячий вітер, зона дії якого характеризується низькою відносною вологістю (менше ніж 30%) та високою температурою повітря (+25°С). Зазвичай триває кілька діб. Шкідливий або згубний для сільсько-господарських культур вплив суховіїв пом’якшують полезахисні лісосмуги.
аберація оптичної системи, яка зумовлює неоднакове заломлення променів, що входять в оптичну систему через різні точки вхідного отвору. Внаслідок сферичної аберації світна точка, яка лежить на оптичній осі, зображується у вигляді об’ємної плями, що має певні лінійні розміри як уздовж оптичної осі (повздовжня сферична аберація), так і перпендикулярно до неї (поперечна сферична аберація).