великі територіальні підрозділи географічної оболонки Землі, що характеризуються переважанням одного спільного типу ландшафту й формуються під впливом здебільшого одного типу клімату. Простягаються у вигляді широких смуг, які закономірно змінюють одна одну в межах фізико-географічних поясів. Кожній географічній зоні притаманні певні типи ґрунтів, водний режим, рослинність і тваринний світ. Найхарактернішою ознакою географічних зон є рослинний покрив, за яким більшість зон дістали свої назви.
На суходолі виділяють такі географічні зони: в арктичному й антарктичному поясах – зони арктичних та антарктичних пустель; у субарктичному й субантарктичному поясах – тундрову, лісотундрову й океанічний лук; у помірних поясах – зони океанічних лук, лісові, лісостепові, степові, напівпустель і пустель; у субтропічних поясах – лісові, лісів і чагарників, лісостепові, степові, напівпустель і пустель; у тропічних поясах – зони вологих лісів, рідколісся, сухих лісів і саван, напівпустель і пустель; у субекваторіальних поясах – лісові, саван і рідколісся; в екваторіальному поясі – лісову зону. Для гірських районів характерна висотна поясність.