Комплекс геодезичних робіт, які виконують при прокладанні траси.

Двогранний кут між площиною геодезичного меридіана даної точки та площиною, що проходить через нормаль у ній і вміщує заданий напрям, відлічуваний від напряму на північ за ходом годинникової стрілки.

Лінія, довжина якої отримана з безпосередніх вимірів і служить для визначення довжини сторони геодезичної мережі.

Точка перетину нормалі до поверхні земного еліпсоїда з небесною сферою

Пристрій чи споруда для позначення положення геодезичного пункту на місцевості.

пристрій і (або) споруда для позначення на місцевості точок земної поверхні з відомими координатами і висотами.

Пункт геодезичної мережі.

Геодезична побудова у вигляді ламаної лінії з виміряними її елементами.

Три величини, дві з яких характеризують напрям нормалі до поверхні земного еліпсоїда в даній точці простору відносно площин його екватора і початкового меридіана, а третя з висотою точки над поверхнею земного еліпсоїда.

Наукова дисципліна, яка охоплює низку наукових напрямів, пов’язаних з вивченням геопростору як цілісної системи з її властивостями, способом відображення та автоматичного опрацювання інформації на ЕОМ. Вивчає принципи, технічні і програмні засоби і технологію отримання, накопичення, передавання та опрацювання просторової інформації і формування на цій основі нових уявлень про навколишній світ. Геоінформатика виникла на стику наук про Землю (географія, геологія та ін.), наукових дисциплін (картографія, фотограмметрія, дистанційне зондування Землі) та комп’ютерної інженерії (комп’ютерна графіка, бази даних, автоматизоване розпізнавання образів).