Галузь гідрології, що вивчає водні об’єкти суходолу, їхнє положення, розміри, режим та закономірності поширення і їх зв’язки з іншими природними явищами, використовуючи при цьому методи і засоби багатьох наук і галузей знань (геодезії, топографії, аерофотознімання, геодезичної і морської астрономії, навігації, морської геології, геофізики, гідрології).

Ізолінії висот дзеркала підземних вод відносно відлікової поверхні.

Ізолінії вологості ґрунту на різних глибинах і в різний час; точки однакових рівнів води в окремих колодязях у різний час.

Ізолінії температури води у певній товщі гірської породи.

Наука, що вивчає природні води. Основні проблеми гідрології – дослідження кругообігу води в природі і впливу на нього діяльності людини, просторово-часовий аналіз гідрологічних елементів. Гідрологію поділяють на гідрологію моря (океанологія) та гідрологію суходолу (гідрологія річок, озерознавство, болотознавство та гідрологію підземних вод).

Розділ гідрології, що розробляє методи визначення величин, які характеризують режим водних об’єктів. Завдання гідрометрії – вимірювання рівнів, глибин, рельєфу дна, течій, пульсацій швидкостей і тисків, витрат води, наносів, спостереження за термічним і льодовим режимами потоків.

Перервна водна оболонка Землі, розташована між атмосферою і земною корою. Гідросфера – сукупність морів, океанів, озер, річок, боліт, а також підземних вод. Площа гідросфери близько 71% земної поверхні.

Спосіб зображення рельєфу за допомогою горизонталей або за допомогою горизонталей і пошарового забарвлення.

Прилад із гіроскопічним чутливим елементом для гіроскопічного способу визначення азимута заданого напрямку.

Природна сукупність мінералів більш-менш постійного мінерального і хемічного складу, що є окремим геологічним тілом у земній корі. За умовами утворення гірські породи поділяються на магматичні, осадові та метаморфічні.